Протидія булінгу (цькування). Профілактика насильства та жорстокого поводження з дітьми.
Булінг – це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або інших дітей. Це не просто пустощі або грубість, це – агресивна, свідома, вкрай негативна поведінка дитини чи групи дітей відносно іншої дитини чи групи дітей, що за відсутності своєчасної реакції може перерости в насильство.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу
ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕДБАЧЕНА ЗА БУЛІНГ
В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЧАСТОТИ/СКЛАДУ/CПОСОБУ ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕННЯ
В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СУБ’ЄКТА
План
організації роботи із
запобігання й протидії булінгу(цькування)
|
Назва заходу |
Термін |
Відповідальні за виконання |
|
Оновлення та опрацювання нормативно- правових
документів, що забезпечують запобігання та протидії домашньому насильству |
Постійно |
Директор |
|
Створення безпечного освітнього середовища в
дошкільному закладі вільного від насильства та булінгу |
Постійно |
Директор, Вихователі |
|
Тренінг для педагогів на тему «Попередження
насильства». |
Грудень 2026 |
Директор |
|
Розміщення та оновлення інформації на веб- сайті
закладу щодо запобігання та протидії насильству |
Січень 2027 |
Директор |
|
Профілактичне заняття з дітьми старшого дошкільного
віку на тему «Правила взаємоповаги: формуємо культуру без насильства». |
Березень 2027 |
Вихователі |
|
Проведення
анкетування щодо обізнаності з питань булінгу, вивчення
психологічного клімату в колективі. |
Березень 2027 |
Директор, Вихователі |
|
Педагогічні
читання,консультації, семінари: «Булінг у закладах
освіти: причини, ознаки, механізми реагування», «Загартування
дитячого колективу як профілактика булінгу», «Формування
толерантного ставлення до дітей з ООП». |
Грудень-Березень |
Вихователі |
|
Ранкові
зустрічі та тематичні бесіди з метою формування навичок
дружніх стосунків, поваги, емпатії. |
Протягом року |
Вихователі |
|
Корекційно-розвивальні
заняття з дітьми старших груп: "Я вчуся дружити",
"Як виражати гнів правильно", "Світ без образ". |
Протягом року |
Вихователі |
|
Створення/розміщення
інформаційних стендів та пам'яток
для батьків про порядок реагування та способи повідомлення
про випадки булінгу. |
Протягом року |
Директор, Вихователі |
|
Імітаційна гра для дітей «Якщо тебе ображають» Проведення
бесід для вихованців з розвитку навичок спілкування та мирного
вирішення конфліктів. |
Протягом року |
Вихователі |
|
Організація та проведення занять, що формують у
дітей навички підтримки ментального здоров’я. |
Травень 2027 |
Вихователі |
Порядок
реагування на випадки булінгу (цькування)
I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає процедури, заходи та дії учасників колективу закладу освіти, спрямованих на своєчасне подання і розгляд повідомлень про виявлені прояви та/або ознаки насильства, зокрема булінгу (цькуванню), реагування на такі повідомлення, надання допомоги постраждалим особам, прийняття
відповідних рішень,
запобігання та протидію повторенню таких випадків.
2. Терміни,
використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:
булінг (цькування) —
психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне
діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних
комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є
учасниками колективу закладу освіти, або дитиною стосовно іншого учасника цього
колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси постраждалої особи
та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків;
кривдник — учасник
колективу, який вчинив насильство, зокрема булінг (цькування), стосовно іншого учасника
цього колективу;
постраждала особа —
учасник колективу, стосовно якого вчинено насильство;
свідок — особа, яка
була очевидцем насильства або якій відомі будь-які обставини, що стосуються випадку
насильства;
учасники колективу —
здобувачі освіти, працівники закладу освіти, інші особи залучені до освітнього процесу.
3. Інші терміни
вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про охорону дитинства»,
«Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»,
«Про забезпечення
рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії
дискримінації в Україні», «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
4. Положення цього
Порядку поширюються на заклади освіти та підрозділи інших юридичних осіб публічного
чи приватного права та фізичних осіб — підприємців, які провадять освітню
діяльність, крім тих,
які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти. Положення цього Порядку, що стосуються батьків, поширюються також на інших законних представників дитини.
5. Система запобігання та протидії булінгу (цькуванню) у закладі освіти визначається положенням
закладу освіти про
запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, яке розробляється
з урахуванням цього Порядку, а також:
Типової програми
унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2025 року № 658; Порядку
реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року
№ 1513;
Порядку забезпечення
соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у
тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України
від 01 червня 2020
року № 585;
Порядку застосування
заходів виховного впливу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки
України від 28 грудня 2019 року № 1646, зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 03 лютого 2020 року за №
112/34395 (у редакції
наказу Міністерства освіти і науки України від 16 червня 2026 року № 936).
Положення закладу
освіти про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми
затверджується керівником закладу освіти.
6. З метою
забезпечення реагування на випадки насильства, зокрема булінгу (цькування),
керівник закладу освіти здійснює заходи, визначені пунктом 5 Порядку реагування
на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада
2025 року № 1513.
7. Проявами, які можуть
свідчити про випадок насильства, зокрема, є:
замкнутість,
тривожність, страх або, навпаки, демонстрація відсутності страху, ризикована,
зухвала поведінка;
неврівноважена
поведінка;
агресивність, напади
люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
різка зміна звичної
для дитини поведінки;
уповільнене мислення,
знижена здатність до навчання;
відлюдкуватість,
уникнення спілкування;
ізоляція, виключення з
групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
занижена самооцінка,
наявність почуття провини;
поява швидкої
втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
демонстрація страху
перед появою інших учасників освітнього процесу;
схильність до пропуску
навчальних занять;
відмова відвідувати
заклад освіти;
депресивні стани;
аутоагресія
(самоушкодження);
суїцидальні прояви;
явні фізичні
ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль,
кволість тощо);
намагання приховати
травми та обставини їх отримання;
скарги дитини на біль
та (або) погане самопочуття;
вимагання особистих
речей, їжі, грошей;
пошкодження або
зникнення майна та (або) особистих речей;
жести, висловлювання,
прізвиська, жарти, погрози, поширення інформації сексуального (інтимного)
характеру або інших
відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
фото-, відео- та
аудіоматеріали образливого змісту, фізичних або психологічних знущань,
сексуального
(інтимного) змісту;
поширення інформації з
метою заподіяння шкоди.
8. Про наявність ознак
насильства може свідчити вчинення будь-кого умисного діяння, що вчиняється всупереч
волі, бажання, без згоди постраждалої особи та порушує її права, свободи,
законні інтереси та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством
обов’язків, зокрема:
позбавлення їжі,
одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання
в отриманні освітніх та інших послуг, примушування до праці та інші
правопорушення
економічного
характеру;
словесні образи,
погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування,
залякування, поширення фото-, відео- та аудіоматеріалів знущань, інші діяння,
спрямовані на обмеження волевиявлення
особи;
будь-яка небажана
форма вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема
жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення
образливих чуток, фото-
, відео- та
аудіоматеріалів сексуального (інтимного) змісту;
будь-які небажані
фізичні дії, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання
ударів.
9. Ознаками булінгу
(цькування) є систематичне вчинення насильства особою стосовно дитини, з якою вони
є учасниками колективу закладу освіти, або дитиною стосовно іншого учасника
цього колективу.
Насильство вважається
систематичним, якщо воно вчиняється два і більше разів протягом 12 місяців з дня
реєстрації повідомлення про перший випадок насильства або з дня вчинення
першого насильства
(незалежно від
наявності повідомлення та/або реєстрації повідомлення про перший випадок
насильства).
10. Керівник закладу
освіти зобов’язаний забезпечити функціонування механізму подання повідомлення про
підозру на випадок насильства, який передбачатиме: інформування здобувачів
освіти та їх батьків, працівників закладу освіти про їх обов’язок повідомляти
про випадки
насильства, зокрема булінгу (цькування), з наданням інформації про шляхи
інформування про такі випадки;
забезпечення
функціонування різних способів отримання повідомлень про можливі випадки
насильства (телефонний зв’язок, електронний лист, скринька для паперових
повідомлень тощо), зокрема анонімно за бажанням особи, яка залишила
повідомлення.
Перелік способів
подання і отримання повідомлень (письмове повідомлення, усна заява, телефонний зв’язок,
електронний лист, скринька для паперових повідомлень тощо) визначаються
положенням закладу освіти про запобігання та протидію насильству та жорстокому
поводженню з дітьми.
Керівник закладу
освіти повинен визначити особу, яка забезпечує реєстрацію (у паперовій та/або електронній
формі) та облік повідомлень про можливі випадки насильства у спосіб, визначений
закладом освіти.
11. У разі виявлення
ознак насильства працівник закладу освіти зобов’язаний вчинити дії, визначені абзацами
першим і четвертим частини третьої статті 10 -1 Закону України «Про охорону
дитинства», зокрема:
вжити невідкладних
заходів для припинення насильства;
за потреби надати
домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися
до органів Національної поліції України;
повідомити керівника закладу та принаймні одного з батьків дитини, яка постраждала від насильства та дитини яка вчинила насильство.
II. Повідомлення про можливий випадок насильства
1. Будь-який працівник
закладу освіти, здобувач освіти, інший учасник освітнього процесу, який помітив
прояви, які можуть свідчити про випадок насильства, чи виявив ознаки насильства
стосовно учасника колективу, повинен повідомити про це керівника закладу
освіти.
Таке повідомлення може
бути подане в усній або письмовій формі, у тому числі анонімно. У разі якщо у
вчиненні насильства підозрюється керівник закладу освіти, повідомлення
подається засновнику закладу освіти або відповідному органу управління, якому
підпорядковується цей заклад освіти.
Засновник закладу
освіти або відповідний орган управління, якому підпорядковується заклад освіти,
у разі надходження повідомлення стосовно керівника закладу освіти забезпечує
виконання завдань і функцій,
передбачених для керівника суб’єкта,
визначених абзацами восьмим — десятим пункту 5 Порядку реагування на випадки
насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів
України від 19
листопада 2025 року № 1513.
2. Кожне повідомлення,
що надійшло до керівника закладу освіти, реєструється у день його надходження у
спосіб, визначений закладом освіти.
Якщо повідомлення
надійшло у вихідний, святковий, інший неробочий день або в позаробочий час, що визначені
відповідно до закону, його реєстрація відбувається в перший за ним робочий
день.
3. Протягом однієї
доби з дня реєстрації повідомлення керівник закладу освіти зобов’язаний його розглянути.
Особливості розгляду
повідомлення про можливий випадок насильства у закладі освіти, в якому здобувачі
освіти проживають або цілодобово перебувають, визначаються Порядкомреагування
на випадки
насильства та
жорстокого поводження з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 19 листопада 2025 року № 1513.
4. У разі виявлення
ознак насильства, визначених пунктом 8 розділу I цього Порядку, керівник
закладу освіти зобов’язаний:
1) невідкладно (у
строк, що не перевищує трьох годин з часу виявлення ознак насильства):
вжити заходів для
припинення насильства та унеможливлення повторного вчинення насильства;
повідомити про це
батьків дитини (крім випадку, коли кривдниками дитини є батьки);
письмово повідомити
уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах
дітей за місцем розташування закладу освіти з одночасним інформуванням про це
територіального органу Національної соціальної сервісної служби України,
Державної служби у справах дітей;
за потреби викликати
бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
2) не пізніше ніж
протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення скликати засідання
комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми
(далі — комісія).
У разі виявлення ознак
домашнього насильства керівник керується законодавством про запобігання та протидію
домашньому насильству.
5. У разі не виявлення
ознак насильства, визначених пунктом 8 розділу I цього Порядку, інформація, викладена
в повідомленні, аналізується на предмет наявності ризиків насильства, після
чого вживаються заходи до унеможливлення настання таких ризиків.
6. Порядок формування
і затвердження складу комісії, регламент її роботи, мета, завдання, принципи її
діяльності, права і обов’язки членів комісії визначаються Порядком реагування
на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1513.
Факт вчинення булінгу
(цькування) встановлюється виключно рішенням суду, яке набрало законної сили, і
не є метою чи завданням комісії.
Рішення комісії
приймаються з обов’язковим дотриманням принципу найкращих інтересів дитини. Комісія
зобов’язана забезпечити право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та
рівня зрілості.
Вислуховування дитини
на засіданні комісії здійснюється безпосередньо у присутності батьків або їхніх
представників та за участю практичного психолога або соціального педагога.
Батьки можуть надати
письмову згоду щодо
проведення вислуховування дитини без їхньої участі. Дитина може надати у
письмовій формі інформацію про факт(и) насильства або іншу відому інформацію.
Факт вислуховування
дитини, форма його проведення та основний зміст висловленої позиції підлягають обов’язковій
фіксації в матеріалах розгляду.
III. Запобігання та
протидія насильству, зокрема булінгу (цькуванню), в закладі освіти
1. Система запобігання
та протидії насильству, зокрема булінгу (цькуванню), в закладі освіти створюється
керівником закладу освіти відповідно до Типової програми унеможливлення
насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої постановою Кабінету
Міністрів України від 04 червня 2025 року
№ 658.
2. Діяльність щодо
запобігання та протидії насильству, зокрема булінгу (цькуванню), в закладі
освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на: визначення та
реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання насильству,
зокрема булінгу (цькування), та (або) потенційних ризиків його виникнення;
виявлення проявів і
ознак насильства, зокрема булінгу (цькування), та (або потенційних ризиків його
виникнення;
визначення та
реалізацію необхідних заходів, способів і методів протидії насильству, зокрема
булінгу (цькування), та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.
3. Діяльність щодо
запобігання та протидії насильству, зокрема булінгу (цькуванню), в закладі
освіти ґрунтується на принципах:
найкращих інтересів
дитини як найвищого пріоритету;
недискримінацїї за
будь-якими ознаками;
ненасильницької
поведінки в міжособистісних стосунках;
партнерства та підтримки
між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (іншими
законними представниками) дитини;
особистісно-орієнтованого
підходу до кожної дитини;
розвитку соціального
та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;
гендерної рівності;
участі учасників
освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих
документів закладу освіти.
4. Діяльність щодо
запобігання та протидії насильству, зокрема булінгу (цькуванню), в закладі
освіти має бути спрямована на:
створення безпечного і
здорового освітнього середовища в закладі освіти;
визначення стану,
причин і передумов поширення в закладі освіти насильства, зокрема булінгу (цькування);
підвищення рівня
поінформованості учасників освітнього процесу про насильство, зокрема булінг (цькування);
формування в учасників
колективу ненасильницьких моделей поведінки, культури діалогу та ненасильницької,
безконфліктної комунікації, у тому числі шляхом залучення органів учнівського самоврядування
до реалізації превентивних заходів із запобігання насильству, зокрема булінгу
(цькуванню);
заохочення всіх
учасників освітнього процесу до активного запобігання насильству, зокрема
булінгу (цькуванню).
Порядок
застосування заходів виховного впливу
1. Цей
Порядок визначає комплекс заходів виховного впливу в закладах освіти, що можуть
застосовуватися для відновлення та нормалізації відносин між кривдниками,
постраждалими особами і свідками насильства; недопущення повторення випадку
насильства; загальної превенції випадків насильства.
Положення
цього Порядку поширюються на заклади освіти та підрозділи інших юридичних осіб публічного
чи приватного права та фізичних осіб — підприємців, які провадять освітню
діяльність, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі
післядипломної освіти.
2. Заходи
виховного впливу мають забезпечувати корекцію поведінки кривдників, зокрема
виправлення деструктивних реакцій та способів поведінки у міжособистісних
стосунках. Також заплановані заходи мають забезпечити надання психологічної
допомоги та підтримки постраждалій особі і свідкам насильства.
3. Комплекс
заходів визначаються та реалізуються таким чином, щоб:
не завдавати
додаткової шкоди психологічному стану учасникам колективу;
не допускати
повторної травматизації;
забезпечувати
право дитини на безпечне освітнє середовище.
4.
Застосування заходів, спрямованих на примирення сторін, допускається виключно:
за
добровільною згодою постраждалої дитини та її законних представників;
за умови
відсутності ризику повторного насильства або шкоди;
з
урахуванням висновку практичного психолога (за наявності).
5. Комплекс
заходів до учасників колективу визначає комісія з розгляду випадків насильства
та/або жорстокого поводження з дітьми (далі — комісія), склад якої
затверджується керівником закладу освіти.
6. Рішення
комісії має містити, зокрема:мету, конкретні завдання, зміст, методи та форми
заходів виховного впливу, психологічної допомоги та
підтримки;
критерії
визначення співвідношення між запланованими та отриманими результатами;
строки та
суб’єктів, відповідальних за реалізацію відповідних заходів;
обґрунтування,
чому запропоновані заходи відповідають найкращим інтересам кожної залученої
дитини.
7. Комісія
зобов’язана здійснювати моніторинг ефективності застосування визначених нею
заходів та у разі необхідності коригує їх.
8. Заходи
виховного впливу реалізуються педагогічними (науково-педагогічними)
працівниками закладу освіти, фахівцями служби у справах дітей та центру
соціальних служб із залученням необхідних фахівців із
надання
правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі
територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України та інших
суб’єктів реагування на випадки насильства.
9.
Психологічний та соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного
впливу здійснюють у межах своїх посадових обов’язків практичний психолог та
соціальний педагог (за наявності) закладу
освіти,
зокрема:
діагностику
рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки;
розробку
заходів психологічної підтримки постраждалої особи та їх реалізацію із
залученням та за згодою батьків або інших законних представників дитини;
розробку
заходів психологічної підтримки кривдника та їх реалізацію із залученням та за
згодою батьків або інших законних представників дитини;
консультативну
допомогу всім учасникам освітнього процесу;
розробку та
реалізацію профілактичних заходів.
10. Діти,
які вчинили булінг (цькування) або стосовного яких вчинено булінг (цькування),
мають право на отримання послуги із соціально-психологічної реабілітації
відповідно до пункту 22 Порядку забезпечення
соціального
захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі
дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 585.
11. У разі,
якщо рішенням суду особу, яка вчинила булінг (цькування), направлено для
проходження програми для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування),
керівник закладу освіти зобов’язаний сприяти проходженню такою дитиною цієї
програми.
За
відсутності судового рішення про направлення особи, яка вчинила булінг
(цькування), комісія може рекомендувати такій особі пройти зазначену програму
на добровільній основі, а діти віком до 16 років
можуть
пройти таку програму за згодою батьків (інших законних представників дитини).
Керівник закладу освіти зобов’язаний сприяти проходженню такою особою цієї
програми.
12. Комісія може рекомендувати особам, які стали свідками або постраждали від насильства, зокрема булінгу (цькування), проходження Типової програми для дітей та інших осіб, які постраждали від булінгу (цькування) або стали його свідком. Керівник закладу освіти зобов’язаний сприяти проходженню такими особами цієї програми.
ПОРЯДОК
подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності)
заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі
Загальні питання
1. Цей
Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
2. Цей
Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу
(цькуванню).
3.
Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники,
працівники та педагогічні працівники закладу та інші особи.
4. Заявник
забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.
5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких
значеннях:
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
-
систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність
сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за
наявності);
- дії або
бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної
шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам
кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Подання
заяви про випадки булінгу (цькуванню)
1. Здобувачі
освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники
освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування),
учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню
до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну
інформацію від інших осіб зобов’язані
повідомляти керівнику закладу.
2. Розгляд
та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування)
здійснюється відповідно до поданих
заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).
3. Прийом та
реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності –
особисто керівник закладу.
4. Заяви реєструються в окремому журналі
реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).
5. Форма та
примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
6. Датою
подання заяв є дата їх прийняття.
7. Розгляд
Заяв здійснює керівник закладу з дотриманням конфіденційності чи відповідальна
особа
Відповідальна особа
1.
Відповідальною особою призначається працівник закладу освіти з числа
педагогічних працівників (ОМЕЛЬЧЕНКО ЛЕСЯ МИКОЛАЇВНА м.т. 0676450466).
2. До
функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація заяв,
повідомлення керівника закладу.
3.
Відповідальна особа призначається наказом керівника закладу.
4.
Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на
офіційному веб-сайті закладу.
Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)
1. За результатами розгляду Заяви керівник
закладу видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування)
із визначенням уповноважених осіб.
2. З метою
розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право
вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.
3. Для
прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу створює
комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає
засідання.
4. Комісія
створюється наказом керівника закладу.
5. До складу
комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог,
соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу.
6. Комісія у своїй діяльності керується
законодавством України та іншими нормативними актами.
7. Якщо Комісія визначила, що це був булінг
(цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять
систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити
уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у
справах дітей.
8. У разі,
якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не
згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції
України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
9. Рішення
Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі,
зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
10. Потерпілий чи його/її представник можуть
звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України
(ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки
булінгу (цькування).
11. Батьки зобов’язані виконувати рішення та
рекомендації Комісії.
Терміни подання та розгляду заяв
1.Заявники зобов’язані
терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а
також подати заяву.
2.Рішення
про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається
протягом 1 робочого дня з дати подання заяви.
3.
Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється
протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
4. За
результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та
призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих
дні після створення комісії.
5. Керівник
закладу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції
(ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією
випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.
Зразок заяви
Директору (відповідальній особі)
Бабайківського закладу дошкільної освіти
«Барвінок»
________________________________
(ПІБ заявника) ________________________
(адреса проживання) ______________________
(контактний телефон) ________________________
ЗАЯВА
Зміст заяви
викладається довільно. В заяві повідомляється про випадки булінгу (цькування),
а саме обставини, місце, час та яким чином здійснювався булінг (цькування).
Вказується відомості про потерпілого (жертви булінгу), кривдника (булера),
спостерігачів (за наявності).
__________ (дата)
Підпис
