Кабінет психолога

 

ЯК ПІДТРИМУВАТИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ?

1.      Зберігайте нормальний уклад життя (наскільки це можливо). 

Якщо є така можливість, то дітям бажано продовжити займатися своїми звичними справами й обов’язками. Безпосередньо після травматичної події може знадобитися деякий час, щоб відійти від початкового шоку, і на цей час щоденні рутинні справи можуть бути скасовані. Але коли мине кілька днів, загалом корисно повернутися до нормального стану й укладу, наскільки це можливо. Це дає дітям підтримку в подоланні травматичних ситуацій та допомагає їм зрозуміти, що нормальне життя все ще існує. 

2.     Дайте місце певній регресії. 

У кризових ситуаціях від дітей часто очікують, що вони поводитимуться дуже по дорослому. Хоча ситуація цього й вимагає, та все ж треба дозволити дітям залишатися дітьми або навіть поводити себе як маленькі. У дітей може відбутись регресія до більш раннього ступеня розвитку. Це нормально. Це психологічна форма самозахисту, яка переносить назад в час, коли життя було стабільним, а маленький світ дитини – безпечним і надійним. 

Така регресія може виявлятися в різних формах поведінки: деякі діти можуть потребувати надзвичайно багато фізичного контакту, щоб почуватися в безпеці (обіймайте стільки, скільки вони того потребують); деякі діти можуть знову почати мочитися в постіль; навіть старші діти можуть плакати (дозвольте дітям висловлювати свої почуття). 

3.     Організуйте «острівки безпеки». Це така обстановка, у якій діти можуть почуватися у безпеці принаймні один раз на день попри загальну нестабільність навколо. 

Ігри. Пограйтеся з дітьми. Найкращі ігри в такі складні часи – це ігри, в які діти можуть грати всі разом без суперництва. Ось декілька прикладів таких ігор: 

·         Плескання в долоні: Усі учасники стають в коло і плескають в долоні по колу. Спочатку естафета переходить повільно, тоді пришвидшується від однієї дитини до іншої. Діти можуть самі вирішити, чи плеснути в долоні один раз (тоді естафета перейде далі), чи плеснути двічі (тоді естафета зміняє напрямок руху).

·         Рух по колу. Спочатку одна дитина в колі вибирає і задає певний рух. Наступна дитина повторює рух, і так він проходить по всьому колу, неначе хвиля. Тоді вже інша дитина задає свій рух, який передається по колу, і так доти, доки всі діти не «запустять» свій рух. 

·         Перша дитина каже слово, яке може бути початком речення. Наступна повторює це слово і додає наступне, і так далі. Слова мають бути граматично узгоджені, щоб вийшло речення. Побачите, яке речення вийде у групи. 

·         Схожу вправу можна зробити й на грифельній дошці. Перша дитина малює лінію, а тоді хтось наступний продовжує її своєю. Всі діти можуть намалювати по одній або по дві лінії. В кінці вийде малюнок, створений групою. 

Багато таких ігор можна вигадати самотужки. Вони не потребують якихось особливих допоміжних матеріалів і можуть тривати як декілька хвилин, так і набагато довше, якщо потрібно. 

Заохочуйте дітей побавитися! Дайте їм простір для гри! 

Розповідання історій. Усі діти люблять слухати різні історії. Сила уяви дозволяє їм мандрувати до світів, де ці історії відбуваються. Це також своєрідні «острівки» в морі щоденного стресу, адже діти можуть просто посидіти деякий час і послухати оповідку про зрозумілий, впорядкований світ, де зрештою все закінчується щасливо. Перед сном варто розповідати життєрадісні історії, щоб діти могли заспокоїтись і розвіятись. 

4.     Знайдіть, створіть або придумайте «об’єкти переносу».

  Дітям можуть стати в пригоді речі, які уособлюють тих, кого вони люблять, щоб впоратися з власними страхами і станом відокремленості. Тому дітям бажано мати такі «об’єкти переносу», наприклад, невеличку іграшку, яку їм подарував тато, або фотографію мами. Слід дозволити дітям мати ці об’єкти при собі повсякчас, куди б вони не йшли.

Для дітей молодшого віку лялька, ведмедик або навіть якийсь особливий клаптик тканини можуть бути невід’ємною запорукою відчуття безпеки. Дітям, в яких немає таких допоміжних «об’єктів переносу», можна запропонувати придумати або створити для себе такий об’єкт. 

5.     Запропонуйте форми самовираження. 

Говоріння й слухання.У дітей має бути дорослий, до якого вони можуть звернутися, щоб поговорити про свої страхи або проблеми. Заохочуйте дітей розповідати, як вони себе почувають, висловлювати свої переживання й почуття. Дітям необхідно мати можливість поговорити про жахіття, які вони пережили. Але не примушуйте їх говорити – просто запропонуйте. Дозвольте дітям задавати питання і відповідайте на них максимально чесно та прямо. 

Рольові ігри. Деякі діти можуть не захотіти говорити про те, що з ними сталося. Однак у своїх іграх вони часто розкривають те, що обтяжує їхню свідомість, відтворюючи свій досвід через ролі, граючи разом з іншими дітьми або з фігурками, ляльками чи плюшевими іграшками. Ці рольові ігри можуть допомогти інтегрувати ситуацію та почуття, пов’язані з нею. 

Малювання олівцями й фарбами. Багато дітей можуть висловити свій стан, як тільки у них в руках опиняться фломастери і аркуш паперу. Дозвольте дітям створювати такі маленькі витвори мистецтва. Ви можете спробувати поговорити з деякими дітьми про їхні малюнки – але не змушуйте їх. Іноді малювання стає для дитини єдиною можливою формою самовираження.

Щоденник. Дітям старшого віку часто буває простіше висловитися в письмовій формі. Слід заохочувати дітей вести щоденник – цьому «другу» вони можуть у будь-який момент розповісти все, що захочуть. Можливо, хтось із них навіть «задокументує» цілком серйозні звіти про перебіг ситуації. 

6.     Піклуйтесь про себе! 

Підтримка, яку ви надаєте дітям поруч з вами у такі важкі часи, має величезне значення для них! Але, будь ласка, не забувайте про власні потреби. Подбайте про те, щоб у вас був час відпочити, й набратися сил. Крім того, знайдіть когось, з ким ви можете поговорити про те, ви самі зараз переживаєте.




Куди телефонувати у випадках домашнього насильства

  • Національна поліція – 102 для повідомлення про факт насильства
  • Урядовий контактний центр – 15 47, де цілодобово надають інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які потерпіли від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, консультують з питань насильства стосовно дітей або загрози вчинення такого насильства
  • Система безплатної правової допомоги – 0 800 213 103
  • Національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації – 0 800 500 335 або 116 123

 






 Інформація

про стан реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері дошкільної освіти

та виконання операційного плану заходів з її реалізації

станом на 15 березня 2024 року

у Бабайківському ЗДО «Барвінок»

(назва закладу освіти)

 

Найменування завдання

Найменування заходу

Строк виконання

Очікуваний результат

Відповідальні виконавці

Стан виконання

Стратегічна ціль 2. Посилення ролі закладів освіти у координації дій суб’єктів реалізації державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти, запобігання та протидії насильству і дискримінації та вдосконалення освітнього процесу на засадах рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності, недискримінації, інклюзивності та протидії насильству, зокрема за ознакою статі

10. Розроблення і запровадження гендерно чутливої політики та програми для формування недискримінаційного освітнього середовища у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти з урахуванням Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 1, ст. 22), створення безбар’єрного, інклюзивного середовища, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення

1) проведення аналізу наявних гендерно чутливих політик у вітчизняних та зарубіжних закладах освіти, громадських організаціях

2023-2024 роки

сформовано освітнє середовище у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти з урахуванням вимог до нової української школи, безбар’єрного, інклюзивного середовища, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення

заклади освіти

Запроваджено програму недискримінаційного освітнього середовища у закладі дошкільної освіти: - вихователі сприяють  вихованню у  хлопців і дів­чат , дружніх стосунків-проводяться спільні ігри,квести



2) розроблення типових гендерно чутливих політик для закладів освіти

2024 рік

Створено безбар’єрне, інклюзивне середовище, дружнє до сімей з дітьми та маломобільних груп населення:

створено інклюзивну групу, в якій дитина,разом із вихованцями старшої групи навчається, гра, бере участь у підготовці до свят

3) проведення для закладів освіти інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо прийняття та впровадження гендерно чутливих політик та програм, а також науково-практичних конференцій та інших заходів з обміну та поширення досвіду

2023-2024 роки

 Вихователі проводять з дітьми інформаційно-роз’яснювальні бесіди щодо дружного ставлення до дитини з інклюзивної групи.

11. Використання інноваційних педагогічних технологій, форм та методів навчання/виховання, що сприяють створенню та підтримці у навчанні/ вихованні атмосфери взаємоповаги, взаємодії, колегіальності та інклюзивності, унеможливлюють дискримінаційне (несправедливе, упереджене) ставлення один до одного всіх суб’єктів освітнього процесу

проведення заходів з обміну та поширення досвіду щодо гендерно чутливих політик та програм для формування недискримінаційного освітнього середовища, інноваційних педагогічних технологій, форм та методів, що сприяють створенню та підтримці у навчанні/вихованні атмосфери взаємоповаги, взаємодії, колегіальності та інклюзивності, унеможливлюють дискримінаційне (несправедливе, упереджене) ставлення один до одного всіх суб’єктів освітнього процесу

2023-2024 роки

підвищено кваліфікацію/ поінформованість педагогічних (науково-педагогічних) працівниць/працівників

заклади освіти

Ассистент -вихователя з інклюзії бере участь в онлайн- конференціях гендерно чутливих політик та інших заходах з обміну та поширення досвіду

13. Виховання з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків як пріоритетного завдання з виховної роботи закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, спеціалізованої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти

проведення аналізу документів (програм, планів, рекомендацій тощо), узагальнення результатів аналізу та розроблення рекомендацій за рівнями освіти щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

2023-2024 роки

забезпечено здійснення виховного процесу як частини цілісного педагогічного процесу у закладах освіти з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

заклади освіти

З учасниками освітнього процесу проводяться бесіди( в ігровій формі) щодо запобігання та протидії будь-якій дискримінації. Вихователями  впроваджуються практики інклюзивності у сфері освіти як основи для подолання наслідків військових дій і післявоєнної відбудови України.


15. Упровадження сертифікаційних тренінгових програм та програм підвищення кваліфікації педагогічних працівниць/ працівників та перепідготовки кадрів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

1) розроблення типової програми підвищення кваліфікації з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

2023 рік

створено умови для підвищення кваліфікації та сертифікації за відповідними сертифікаційними програмами

затверджено тренінгові та сертифікаційні програми

заклади освіти

Старша медична сестра та Асистент-вихователя з інклюзії підвищують рівень досвіду завдяки дистанційним вебінарам:»Іклюзія у ЗДО :шляхи реалізації, теоретичні засади та практичні програми», »Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги із використанням керівництва mhGAP»

2) розроблення тренінгових та сертифікаційних програм та програм підвищення кваліфікації педагогічних працівниць/ працівників

-“-

Вихователі груп мають вільний інтернет доступ і відповідне обладнання до отримання інформації і підвищення рівня освіти щодо програм по інклюзії і гендерно чутливих політик.

17. Сприяння у закладах дошкільної освіти заохоченню хлопців і дівчат до спільної господарсько-побутової праці, спільних занять/ігор, спільного користування ігровим/навчальним інвентарем

проведення аналізу освітніх програм, обміну та поширення досвіду щодо заохочення хлопців і дівчат до спільної господарсько-побутової праці, спільних занять/ігор, спільного користування ігровим/навчальним інвентарем

2023-2024 роки

підвищено кваліфікацію/ поінформованість педагогічних (науково-педагогічних) працівниць/ працівників

заклади освіти

У ЗДО  постійно проводяться спільні підготовки до свят, спільні ігри на подвір'ї, спільні заняття у групах, з метою виховання у хлопців і дівчат гендерної рівності

21. Реалізація у закладах освіти спільних просвітницьких соціально-розвивальних проектних ініціатив, спрямованих на подолання стереотипів та дискримінації за ознакою статі

проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо можливостей реалізації спільних з міжнародними та вітчизняними інституціями просвітницьких соціально-розвивальних проектних ініціатив, спрямованих на подолання стереотипів та дискримінації за ознакою статі

2023-2024 роки

підвищено кваліфікацію/ поінформованість педагогічних (науково-педагогічних) працівниць/ працівників

заклади освіти

Вихователі,асистент-вихователя, та старша медична сестра підвищують рівень поінформованості завдяки «КРАЩІ ПРАКТИКИ ІНКЛЮЗІЇ «Марія Ясеновська, Олена Зіненко

23. Недискримінаційна комунікація у взаємодії учасниць і учасників освітнього процесу

проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо недискримінаційної комунікації у взаємодії учасниць і учасників освітнього процесу

2023-2024 роки

підвищено кваліфікацію/ поінформованість педагогічних
(науково-педагогічних) працівниць/ працівників

заклади освіти

Підвищення поінформованості педагогічних працівників проводиться шляхом підбірки книг для прочитання:

Підбірка книг для роботи із травмами

1.     ЛевінПітер. «Пробудження тигра – зцілення травми»

2.     Пітер А. Левін - "Зцілення від травми"

3.     Калшед Д. «Внутрішній світ травми»

Підбірка книг з роботи у кризових ситуаціях: 1. Зінов'єва Н. О., Михайлова Н. Ф. «Психологія та психотерапіянасильства. Дитина в кризовій ситуації»

2. Крукович Є. І., Ромек В. Г. « Кризовеневтручання»

3. Малкіна-Пих І. Г. «Психологічна допомога в кризових ситуаціях»

 

24. Формування навичок безпечної взаємодії з інформаційно-комунікаційним середовищем, що надає доступ до принизливого контенту сексуального або насильницького характеру, який може бути шкідливим

проведення заходів з обміну та поширення досвіду щодо формування навичок безпечної взаємодії з інформаційно-комунікаційним середовищем, що надає доступ до принизливого контенту сексуального або насильницького характеру, який може бути шкідливим

2023-2024 роки

підвищено кваліфікацію/ поінформованість педагогічних
(науково-педагогічних) працівниць/ працівників

заклади освіти

·         Поінформованість педагогічних працівників відбувається шляхом перегляду літератури, сайтів на задану тему (Як організувати безпечний інтернет-простір для дітей пам’ятка для педагогів.pdf 199 КБ)

 Проводиться формування навичок у дітей  щодо безпечної взаємодії з інформаційно-комунікаційним середовищем, що надає доступ до принизливого контенту сексуального або насильницького характеру, який може бути шкідливим , щляхом бесід з ними і їх батьками, стосовно вибору мультиків та інформації для перегляду в інтернет просторі.

25. Збалансування з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків:

у закладах дошкільної освіти – предметно-розвивального середовища, процесу добору іграшок, облаштування осередків діяльності (ігрових зон), доступу дітей до обладнання з урахуванням їх інтересів, без закріплення за статевою ознакою та із забезпеченням однакових можливостей у доступі до різних іграшок, спортивного інвентарю тощо;

у закладах загальної середньої, спеціалізованої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти - візуальної та навчальної складових з урахуванням інтересів, можливостей та здобутків всього учнівства/ студентства із забезпеченням однакового доступу до навчального приладдя, спортивного інвентарю тощо

проведення науково-практичних конференцій та інших заходів з обміну та поширення досвіду щодо збалансування з урахуванням забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

2023-2024 роки

підвищено кваліфікацію/ поінформованість педагогічних
(науково-педагогічних) працівниць/ працівників

заклади освіти

У групах облаштовані ігрові зони для дітей з урахуванням їх інтересів, без закріплення за статевою ознакою та із забезпеченням однакових можливостей у доступі до різних іграшок:дівчата і хлопчики граються разом ляльками, посудом для приготування для дитячої кухні, машинками,роботами, розмальовують розмальовки різнх казкових героїв.

Вихованці мають вільний доступ до спільного спортивного інвентарю-м'ячів, обручів тощо.

26. Сприяння участі членів родини здобувачок і здобувачів освіти у просвітницьких заходах щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (привернення уваги до нав’язування стереотипів за ознакою статі через інформаційне оточення, дитячу літературу, марковані за ознакою статі іграшки та одяг; ознайомлення із різноманітними проявами сексизму тощо)

розроблення інформаційних матеріалів, методичних посібників, проведення тренінгів, занять для батьків з подолання гендерних стереотипів і формування гендерної культури

2023-2024 роки

підвищено кваліфікацію/ поінформованість педагогічних (науково-педагогічних) працівниць/ працівників

заклади освіти

 Батьки здобувачів освіти інформуються ,шляхом онлайн повідомлень та інформаціїї у батьківських куточках що  різноманітних проявів сексизму, а також забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Вихователям запропонована література для самостійного опрацювання «Гендерна соціалізація молодших школярів» В.П. Кравець

30. Проведення у закладах дошкільної освіти антидискримінаційної експертизи програм (комплексних, парціальних), дитячої та методичної літератури (навчально-методичних, методичних посібників; методичних рекомендацій; навчальних посібників, хрестоматійних збірок, альбомів, робочих зошитів для дітей; наочних посібників); програм і посібників для роботи з особами з особливими освітніми потребами

проведення антидискримінаційної експертизи програм та їх доопрацювання за результатами експертизи

2022-2024 роки

забезпечено здійснення освітнього процесу відповідно до програм з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

заклади освіти

У ЗДО проведені антидискримінаційної експертизи програм ,дитячої  літератури, робочих зошитів для дітей, програм і посібників для роботи з особами з особливими освітніми потребами, з метою знищення  проявів дискримінації, в основі яких – стереотипи.

34. Організація у закладах дошкільної освіти освітнього процесу, спрямованого на оволодіння дівчатами і хлопцями рядом варіативних моделей поведінки для їх успішної подальшої самореалізації; надання суб’єктам навчально-виховного процесу інформації щодо можливості професійного самовизначення без обмеження їх рамками “жіночих/чоловічих” професій

проведення інформаційно-консультаційних зустрічей, вебінарів щодо аналізу і формування гендерно чутливого освітнього середовища у закладах дошкільної освіти, відмови від принципу “прихованої статевої профорієнтації”, організації навчально-виховної (ігрової) діяльності, спрямованої на оволодіння дівчатами і хлопцями рядом варіативних моделей поведінки для їх успішної подальшої самореалізації, виключення із комунікативних стратегій педагогів закладів дошкільної освіти вербальних вказівок на невідповідність дітей нормам статевої поведінки та вживання на заняттях гендерно чутливих мови/мовлення, виявлення і нейтралізації гендерних стереотипів

2023-2024 роки

підвищено кваліфікацію/ поінформованість педагогічних (науково-педагогічних) працівників/ працівниць

заклади освіти

вихователі  з хлопцями і дівчатами разом проводять  квести і майстер- класи по виготовленню пиріжків, догляду за маленькими дітьми ;

вихователь пропонує дітям побути у ролі водія, електрика  тощо

40. Забезпечення міжособистісної взаємодії на основі здатності приймати унікальність і потреби кожної людини для співпраці у процесі забезпечення загального блага і суспільного добробуту

проведення занять/уроків/заходів, конференцій, тренінгів, які сприяють кращому розумінню унікальності і значимості кожної людини

2023-2024 роки

підвищено рівень міжособистісної взаємодії учасниць/ учасників освітнього процесу, прийняття унікальності і потреб кожної людини

заклади освіти

З вихованцями ЗДО проводяться бесіди, щодо унікальність і потреби кожної людини на прикладі героїв казок, а також виготовля спільних робіт із пластеліну, спільних малюнків

41. Проведення уроків/заходів, які сприяють кращому розумінню унікальності і значимості кожної людини, що допомагає пізнавати світ, збагачувати свідомість у співпраці та довірі

розроблення методичних рекомендацій для закладів усіх форм освіти з проведення уроків, організаційно-методичних та просвітницьких заходів відповідно до розроблених рекомендацій

2023-2024 роки

підвищено рівень розуміння учасницями/  учасниками освітнього процесу унікальності і значимості кожної людини

заклади освіти

 

42. Систематизація наявних напрацювань, досвіду впровадження, а також включення академічних текстів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до Національного репозитарію академічних текстів та розміщення узагальненої інформації на офіційному веб-сайті МОН, веб-сайтах підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОН, та закладів освіти для забезпечення можливості використання під час підготовки майбутніх фахівчинь і фахівців

підготовка інформаційних повідомлень на основі наявних напрацювань, досвіду впровадження рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та систематизації напрацювань і включення до Національного репозитарію академічних текстів та розміщення інформації на офіційному веб-сайті МОН,
веб-сайтах підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОН, та
закладів освіти

2023-2024 роки

забезпечено широкий доступ до напрацювань, досвіду впровадження, академічних текстів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та підвищено рівень поінформованості про мету та можливості їх використання в освітньому процесі

заклади освіти

забезпечено широкий доступ до напрацювань, досвіду впровадження: запропоновані сайти для опрацювання вихователями

 

 

 

https://reposit.nupp.edu.ua › bitstream › PoltNTU

 

PDF

автор ВВ Юшко · 2021 — забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та радника з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків,

 

https://www.lvduvs.edu.ua › 2-gender-policy

 

PDF

організаційне забезпечення розроблення та впровадження політики гендерної рівності та сприяння Державній програмі забезпечення рівних прав та можливостей жінок ...

 

45. Забезпечення нормативно-правової підтримки та сертифікованих експерток і експертів, які проводять антидискримінаційну експертизу освітнього контенту щодо його відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, розроблення і впровадження необхідних процедур

1) проведення навчання або підвищення кваліфікації і підтвердження сертифікації за сертифікаційною програмою експертом і експертів з недискримінаційного підходу в освіті

2023 рік

підвищено рівень гендерної культури педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівниць/ працівників

заклади освіти

підвищено рівень гендерної культури вихователів шляхом запропонованої літератури

 

 

PDF

забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: – Харків: Райдер, 2010. – 2015 с. (http://krona.org ...

204 сторінки

 

2) внесення до нормативно-правових документів змін щодо участі сертифікованих експерток і експертів у проведенні інституційного аудиту закладів освіти

2023-2024 роки

розроблено/оновлено нормативні документи

-“-

 

46. Визначення компонента забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків складовою частиною концепції національного виховання і культурно-просвітницької роботи, формування компетентності із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

1) визначення компонента забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків як складової частини концепції національного виховання і культурно-просвітницької роботи

2023-2024 роки

розроблено/оновлено нормативні документи

заклади освіти

 

2) проведення організаційно-методичних та просвітницьких заходів щодо внесеного компонента

-“-

підвищено кваліфікацію/ поінформованість педагогічних (науково-педагогічних) працівниць/ працівників

-“-

Заплановано на 2024 рік проведення організаційно-методичних та просвітницьких заходів щодо внесеного компонента

2) розроблення положення про постійно діючу комісію з проведення експертизи навчально-методичної літератури

-“-

 

Стратегічна ціль 3. Посилення компетенції і можливості професійної спільноти фахівчинь і фахівців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, розширення міжнародного співробітництва у напрямі забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

58. Забезпечення відповідності освітньої діяльності з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків таким вимогам (одній з них), як наявність у педагогічних (науково-педагогічних) працівниць/ працівників закладів освіти та/або суб’єктів підвищення кваліфікації практичного досвіду проведення гендерного аудиту та/або аналізу, антидискримінаційної експертизи; досвіду консультування центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; досвіду участі у міжнародних проектах та/або організаціях, діяльність яких пов’язана з розв’язанням проблем дискримінації за ознакою статі

включення до ліцензійних вимог забезпечення відповідності освітньої діяльності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

2023-2024 роки

підвищено спроможність педагогічних (науково-педагогічних) працівниць/ працівників закладів освіти та/або суб’єктів підвищення кваліфікації щодо проведення гендерного аудиту та/або аналізу, антидискримінаційної експертизи, консультування центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, участі у міжнародних проектах та/або організаціях, діяльність яких пов’язана з розв’язання проблем дискримінації за ознакою статі

заклади освіти

Заплановано на 2024 рік проведення гендерного аудиту

68. Розміщення на веб-сайтах закладів освіти інформації щодо реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року

1) проведення інформаційно-консультаційних зустрічей, вебінарів щодо планування діяльності закладів освіти з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності
у сфері освіти до 2030 року

2023-2024 роки

забезпечено широкий доступ до інформації на веб-сайтах закладів освіти щодо  реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до
2030 року

заклади освіти

На веб сайті  Бабайківського ЗДО «Барвінок» розміщено інформацію щодо реалізації стратегії впровадження гендерної рівності до 2030 року

2) розроблення рекомендацій щодо висвітлення інформації про діяльність закладу освіти
з реалізації Стратегії
впровадження гендерної рівності
у сфері освіти до 2030 року

-“-

підвищено кваліфікацію/ поінформованість адміністрацій закладів освіти

заклади освіти

 

69. Запровадження під час прийому на роботу працівниць/працівників у сфері освіти (зокрема під час призначення їх на керівні посади) обов’язкового підвищення кваліфікації з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

розроблення рекомендацій щодо передбачення у колективних договорах закладів освіти усіх рівнів питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

2023-2024 роки

підвищено кваліфікацію/ поінформованість адміністрацій закладів освіти, педагогічних (науково-педагогічних) працівниць/ працівників

заклади освіти

 У ЗДО запроваджено під час прийому на роботу працівниць/працівників обов’язкового підвищення кваліфікації з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Стратегічна ціль 4. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації, впровадження практик інклюзивності у сфері освіти як основи для подолання наслідків військових дій і післявоєнної відбудови України

73. Посилення освітніх спроможностей щодо протидії насильству, в тому числі за ознакою статі, подолання його наслідків та забезпечення гарантій його неповторення шляхом впровадження спеціальних напрямів роботи психологічної, медичної та інших служб, розширення співпраці з правоохоронними органами та органами правосуддя

проведення заходів щодо протидії насильству, в тому числі за ознакою статі, подолання його наслідків та забезпечення гарантій неповторення шляхом впровадження спеціальних напрямів роботи психологічної, медичної та інших служб, розширення співпраці з правоохоронними органами та правозахисним сектором громадянського суспільства та системою відновлювального правосуддя

2023-2024 роки

підвищено кваліфікацію/ поінформованість адміністрацій закладів освіти, педагогічних (науково-педагогічних) працівниць/ працівників

заклади освіти

Працівників ЗДО поінформовано щодо протидії насильству, в тому числі за ознакою статі, подолання його наслідків та забезпечення гарантій неповторення, шляхом проведення бесіди з психологом та лікарем, що є у закладі, та надання їм тел. для звязку у разі необхідності із психологічною та медичною службою, правоохороними органами

80. Підвищення рівня обізнаності про зв’язок гендерних питань і питань безпеки, відповідних стандартів та практики на національному та міжнародному рівні

проведення інформаційно-просвітницьких кампаній про зв’язок гендерних питань і питань безпеки

2023-2024 роки

підвищено кваліфікацію/ поінформованість адміністрацій закладів освіти, педагогічних (науково-педагогічних) працівниць/ працівників

заклади освіти

Заплановані проведення інформаційно-просвітницьких кампаній про зв’язок гендерних питань і питань безпеки у 2024 році

 



17.09.2024р.
Ментальне здоров’я дітей під час війни: 
поради батькам та опікунам 2 3 Люди здатні на більше, ніж самі про себе думають. І впоратися зі стресом їм під силу — як самостійно, так і з допомогою спеціалістів. Існує набір технік та навичок, які допомагають пережити кризові ситуації дітям і дорослим. ЮНІСЕФ зібрав у цій брошурі інформацію про ознаки, які вказують на потребу звернутися за психологічною підтримкою, техніки допомоги собі та дітям, ігри та вправи для стабілізації емоційного стану, а також контакти спеціалістів. 4 5 Як допомогти дитині 6 Ознаки психологічної травми в дітей 11 Що таке панічна атака і як допомогти у разі її появи дитині 14 Що треба знати про посттравматичний стресовий розлад 20 Депресія та її симптоми 28 Що робити, якщо дитині наснився кошмар і вона кричить уві сні 32 Ознаки відновлення у дітей різного віку 33 До чого батькам/опікунам потрібно бути готовими 34 Корисні вправи та ігри 36 Куди звернутися по допомогу: контакти 46 6 Як допомогти дитині Під час війни діти часто переживають стрес. Не у всіх із них розвинеться психологічна травма, але кожна дитина потребує підтримки. Головну роль у цьому відіграють батьки. Існують базові правила, як підтримати дитину у стресовій ситуації, щоб стабілізувати її стан. 7 Дотримання режиму дня Обговорення тривожних подій Прокидатися щоранку в один і той самий час, гратися в ігри з рідними та друзями, робити уроки, готувати обід, розмовляти після вечері в родинному колі, обійматися та співати — намагайтеся повернути те, що ви робили до війни, адже це допомагає дитині почуватися спокійніше і впевненіше. Якщо зараз ви не можете повернутися до свого звичного режиму дня, створіть нові ритуали — головне, щоб одні й ті самі дії повторювалися щодня в той самий час. Такі розмови є дуже корисними для емоційної розрядки. Після перебування в укритті, сигналів тривоги, звуків вибухів чи епізоду бойових дій проводьте невеликі сімейні бесіди. Такі розмови слід починати зі слів про те, що загроза минула («зараз ми в безпеці»). Скажіть, що це було важко, але дитина впоралася, і ви, батьки чи близькі дорослі (опікуни), пишаєтеся її силою. Підкресліть: те, що дитина подолала складнощі, допомогло й батькам. У проживанні критичних ситуацій через їхнє проговорювання важливо робити акцент не лише на почуттях та емоціях, а й на діях, які допомогли впоратися дитині й вашій родині. Щоб уникнути стану «фрагментації пам’яті» (це коли ми перестаємо пам’ятати послідовність дій під час травматичних подій), потрібно переказувати події та дії членів родини в цей час. Наприклад: «ми почули, що…», «ми пішли, було страшно, сумно, ми зробили це…». Якщо дитина готова, можна заохочувати і її переказувати події. При цьому важливо говорити, що «і мені, і тобі було страшно (сумно, тривожно, ми сердилися), але ми впоралися». Цей метод дозволяє дитині побачити, що її почуття збігаються із почуттями дорослих, що вона не сама, а також зняти емоційне напруження. 8 Створення нових ритуалів Щоденне спілкування на різні теми Підтримання емоційного зв’язку Спілкування потрібне кожному. Щоб дитина не почала ізолюватися, з нею треба говорити про речі, які стосуються її життя: про прогулянки, книги, фільми, ігри. Попросити навчити дорослих чогось, що в неї добре виходить. Це допоможе їй відчути, що вам важливі її інтереси. Якщо ви переїхали або втратили можливість робити те, що було для вас із дитиною звичним, створіть нові ритуали. Це може бути читання вголос, вечірні обійми, спільні ігри, співи тощо. Спільні дії допоможуть дитині відчути єдність і силу сім’ї. Особливо зараз для дитини важлива емоційна близькість із батьками. Щоб зберігати її та зміцнювати, потрібно обіймати дитину, говорити, що ви її любите, хвалити її (за сміливість, за витримку, за вміння, які демонструє дитина), грати з нею, смішити, розділяти з нею емоції. Наприклад, спитайте в дитини, як саме вона відчуває, що мама й тато її люблять. Зазвичай діти висловлюють найбільш прийнятний на цей момент варіант. Якщо вона не відповідає, запропонуйте таку вправу-гру: візьміть іграшку, скажіть, що іграшка засмучена, і запропонуйте дитині втішити її. Дивіться на дії дитини — саме таких дій від вас потребує і вона. 9 Важливо пам’ятати, що діти, які пережили травматичний досвід, не завжди люблять обійматися й можуть уникати тілесних контактів. Тому слід запитувати дитину, чи можна її пригорнути. Розвиток почуття гумору Звернення до психолога Не зволікайте зі зверненням до спеціаліста за психологічною допомогою, якщо дитина постійно пригнічена чи агресивна, уникає активності, спілкування з однолітками, втратила апетит і нормальний сон. Намагайтеся жартувати та усміхатися, викликати усмішку у вашої дитини. Гумор має терапевтичну дію, підтримує та зцілює. При цьому слід пам’ятати, що підлітки реагують не на сенс сказаного, а насамперед на його форму. Тому важливо, щоб жарти не були образливими й дитина в них не відчувала знецінювання. 10 Щоб мати ресурс і можливості допомогти дитині, батькам варто пам’ятати про власні сили, стійкість та піклуватися про себе. Їжте та спіть. Якщо харчування доступне, обов’язково їжте і ви, а не лише годуйте дитину. Намагайтеся спати, коли це можливо. Ваш добрий фізичний стан — гарантія безпеки вашої дитини. Просіть про допомогу. Якщо ви потребуєте допомоги або підтримки — попросіть про неї. Звертатися по допомогу не соромно, навпаки — це ознака сили і справжньої турботи. Говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся з важливими для вас людьми, розповідайте про свої емоції та переживання. Телефонуйте рідним. Просте «Як ти?» здатне підтримати і вас, і того, кому ви його адресуєте. Дозвольте собі думати про майбутнє, а не про минуле, тобто мріяти, планувати, обговорювати з важливими людьми, що ви зробите найперше після закінчення війни. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують. Не звинувачуйте себе в тому, що сталося, або в тому, що ви щось зробили не так. Ви зробили все, що могли на той момент. Крапка. Почуття провини відбирає сили. Якщо відчуваєте потребу, зверніться до спеціаліста чи зателефонуйте на гарячу лінію підтримки. Контакти шукайте в кінці брошури. 11 Ознаки психологічної травми у дітей: У молодших дітей: Дитина стала пасивною і мовчазною. В дитини з’явилися проблеми зі сном. Дитина боїться звуків чи зображень, що нагадують про травматичні події. Дитина демонструє тривожну поведінку: вона постійно насторожена та гіперчутлива до будь-яких подразників. Дитина знову і знову відтворює в іграх або переказує травматичну подію. Повернення до більш ранньої поведінки (наприклад, смоктання пальця). Дитина не розуміє причини події, а тому думає, що це її провина. 12 У підлітків: Як підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід Незвична, часом агресивна чи деструктивна поведінка. Різка зміна міжособистісних стосунків (наприклад, дитина відсторонюється від батьків). Відчуття провини чи сорому. Різке дорослішання, зокрема перевантаження себе домашніми завданнями / домашньою роботою. Слухайте дитину. Допоможіть зрозуміти: те, що вона відчуває, нормально. Уникайте як зайвої драматизації, так і знецінювання пережитого дитиною досвіду. Зверніться з дитиною по допомогу до спеціалістів. 13 14 Що таке панічна атака і як допомогти у разі її появи дитині 15 Що таке панічна атака Це раптове відчуття сильного страху без реальної небезпеки чи очевидної причини. Напади часто відбуваються, коли людей щось непокоїть або вони пережили складний чи стресовий досвід. Також вони можуть бути наслідком перенесених хвороб. Панічна атака може тривати до 30 хвилин. Панічні атаки не загрожують життю. Проте з ними важко впоратися самостійно. Крім того, без професійної допомоги вони можуть із часом посилитися. Якщо епізоди панічних атак повторюються, обов’язково зверніться до фахівців. Причиною панічних атак може бути багато чинників — як зовнішніх, так і внутрішніх. Тільки фахівець може визначити, як можна допомогти. 16 Прояви панічної атаки: прискорене серцебиття; задуха, прискорене або ускладнене дихання; оніміння або тремтіння рук і ніг; нудота та дискомфорт у шлунку; запаморочення; світло здається яскравішим та інтенсивнішим; сльози, незмога перестати плакати; відчуття, ніби людина «застигла» та не може рухатися. Що викликає панічні атаки Причини панічних атак можуть бути різні, в тому числі проблеми зі здоров’ям. Тому варто проконсультуватися не лише з психологом/психотерапевтом, а й із лікарем, щоб виключити всі ризики. Як допомогти дитині, яка переживає панічну атаку З панічною атакою можна впоратися самостійно, знаючи потрібні прийоми й техніки. Але зняти інтенсивність симптому не означає назавжди його позбутися, тому важливо звернутися по допомогу до фахівця. 17 Техніки впливають на цикл панічної атаки: думки — поведінка — тілесні відчуття — емоції. Для того щоб розірвати коло чи цикл панічної атаки, можна впливати на кожен із цих елементів. Під час панічної атаки дитина може відчувати, що втрачає контроль. Ви здатні допомогти дитині «заземлитися» за допомогою деяких вправ. Дихальні вправи Дихання животом заспокоює та допомагає кисню швидше наситити кров. Техніка складається з трьох кроків: Крок 1. Покладіть руку на живіт. Крок 2. Зробіть кілька усвідомлених вдихів та видихів. Наприклад, 5 секунд вдих, 5 секунд видих, вдих через ніс і видих через рот. Крок 3. Поясніть дитині, що коли вона вдихає, то м’яко надуває свій животик, як повітряну кульку, а коли видихає, повітря ніби повільно виходить із кульки. Сконцентруйтеся на диханні: одну руку складіть як човник і накрийте нею губи, іншу руку покладіть на живіт. Видих — рука йде вниз до грудей, вдих — рука підіймається до рота. 18 Інші вправи та техніки для роботи з дитиною Знайти кілька предметів одного кольору і перелічити їх. Порахувати кроки до якогось предмета. Стискати поперемінно правою та лівою рукою руку дорослого. Рахувати від десяти до одного. Покласти руку на живіт приблизно на три пальці нижче за сонячне сплетіння та постукати по цьому місцю. Потерти кінчик носа. Злегка натиснути на очні яблука з двох боків. Змочити губи водою, сполоскати рота. Витягнути язика якомога далі — ніби намагаючись торкнутися ним грудної клітки. Подивитися праворуч якомога далі, не повертаючи голови, затримати погляд на 15–20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивитися ліворуч якомога далі, потім знову прямо. Розтерти руками тіло. Розтерти точку між підмізинним пальцем і мізинцем. Покласти руки на ребра, щоб відчути, як вони під час дихання розширюються, підіймаються. Можна обрати кілька із запропонованих варіантів дій. При цьому важливо розуміти, що це екстрена допомога. Важливо шукати можливість впливати на причину панічної атаки. 19 20 Що треба знати про посттравматичний стресовий розлад 21 Війна в Україні порушила відчуття безпеки та призвела до стресу, психологічні наслідки якого можуть загрожувати здоровому майбутньому як дорослих, так і дітей. Пережитий травматичний досвід може стати причиною розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР). ПТСР — це екстремальна реакція на сильний стрес у разі загрози життю людини. Частота виникнення ПТСР саме в момент надзвичайної ситуації низька. Зазвичай він починає проявлятися приблизно через шість місяців після травматичної події. Якщо стрес має потужну і тривалу дію, наприклад, перебування в окупації, обстріли, повітряні тривоги тощо, то ймовірність розвитку ПТСР зростає. 22 У кого найчастіше проявляється ПТСР Чому одні люди, потрапивши в ситуацію, пов’язану з украй негативним впливом потужного стресу, з часом починають страждати на ПТСР, а інші — ні? Є три групи факторів, поєднання яких призводить до виникнення ПТСР: інтенсивність травматичної події, її тривалість, несподіваність і неконтрольованість; сила індивідуальних захисних механізмів психіки та наявність соціальної підтримки; особистісні фактори ризику: вік на момент травматичних подій, наявність травматичних подій і психічних розладів у попередні періоди життя людини. Кожна людина під час війни має власні переживання та реакції, які є абсолютно природними у відповідь на стресову ситуацію. Важливо пам’ятати: психіка дітей і дорослих має величезні резерви для відновлення й саморегуляції. Завдяки підтримці рідних та (за потреби) фахівців людина може повернутися до норми після тяжкого досвіду. Завдання батьків і фахівців — зробити все, що від них залежить, щоб протистояти розвитку ПТСР у дітей та навіть у найскладніших ситуаціях і випробуваннях перейти до посттравматичного зростання. Детальнішу інформацію про це ви знайдете нижче. Прояви ПТСР Для того щоб передчасно не лякати себе негативними наслідками пережитих травматичних подій, необхідно зрозуміти, що визначає наявність у людини ПТСР. 23 До основних ознак ПТСР у дорослих належать: напливи нав’язливих спогадів про небезпечні для життя ситуації, учасником яких була людина; сновидіння з кошмарними сценами пережитих подій, порушення сну; уникання емоційних навантажень; невпевненість через страх і як наслідок — відкладання прийняття рішень, неконтактність із людьми навколо; надмірна втомлюваність, дратівливість, депресивні стани, головні болі, нездатність концентрувати увагу на чомусь тощо. Прояви ПТСР у дітей: постійне згадування пережитих подій (нав’язливі спогади, про які дитина може не зізнаватися дорослим) і водночас уникання всього, що нагадує їй про пережите; емоційне напруження, вияви агресії або ж, навпаки, апатичність, депресивність, емоційна відстороненість; порушення сну, страшні сновидіння, через які дитина прокидається вночі (діти дошкільного і молодшого шкільного віку можуть при цьому плакати); тривожність та постійне очікування повторення подій; порушення пам’яті, уваги, здатності вчитися; постійне повторювання сюжету пережитого у грі, зацикленість на ньому (властиво дітям дошкільного та молодшого шкільного віку); саморуйнівна поведінка (зокрема у підлітків: самоушкодження, вживання алкоголю, наркотиків, ігрова залежність). 24 Фази ПТСР Як і будь-який процес, ПТСР проходить відповідні фази. І не завжди спричиняє незворотні наслідки. Варто розуміти: щоб людина позбулася ПТСР, необхідно звернутися за допомогою до спеціалістів. Фази ПТСР: 1. Відчай — гостра тривога без чіткого усвідомлення, що сталося. 2. Заперечення — безсоння, втрата пам’яті, заціпеніння, тілесні прояви (м’язовий біль, проблеми з травленням, зміна тиску тощо). 3. Нав’язливість — вибухові реакції, перепади настрою, хронічне гіперзбудження з порушеннями сну. 4. Опрацювання — розуміння причин травми та горя. 5. Завершення — побудова планів на майбутнє. 25 Що робити, щоб знизити ризики виникнення ПТСР Для батьків/опікунів: Психологічно стабілізуватися самим, не применшувати важливість власних потреб і переживань. Лише в емоційно стабільному стані ми можемо підтримати дітей. Важливо пам’ятати, що батьки мають право на емоції. Дітям необхідно пояснити, чому ви так реагуєте, але водночас наголосити, що з часом стане легше й ваша родина з цим точно впорається. Дозволити собі просити про допомогу і приймати її. Налагодити режим дня та повернути за можливості частину звичних справ. Заручитися підтримкою близьких — налагодити спілкування з важливими людьми, якщо це дає вам підтримку і налаштовує на позитив. Включатися у фізичну активність (робити фізичні вправи, щонайменше гуляти на свіжому повітрі). Обмежити перегляд новин та сортувати інформацію, яку ви отримуєте: обирати канали, що не транслюють кровопролиття та інший украй негативний чи емоційно забарвлений контент. Доєднуватися до допомоги іншим, адже це дає величезний ресурс. Пам’ятати, що діагноз може поставити лише фахівець. Звернутися по допомогу до психолога/психотерапевта, який допоможе опанувати техніки емоційної стабілізації себе і близьких. 26 Що дорослі можуть зробити для дітей Забезпечити (відновити) почуття безпеки в той спосіб та тією мірою, які є можливими на цю мить. Для відновлення почуття безпеки слід використовувати такі прийоми: Кожного разу, коли родина перебуває в бодай умовній безпеці, говорити «ми в безпеці», «я з тобою». Використовувати методи арттерапії: малювати, створювати в будь-який інший творчий спосіб «безпечний простір». Повертати в щоденну рутину звичні заняття та дії, які дають дитині відчуття, що вона контролює ситуацію: наприклад, прості домашні доручення — полити квіти, витерти пил, погодувати домашніх улюбленців. Заохочувати дитину до фізичної активності (фізкультура, танці, регулярні прогулянки на свіжому повітрі тощо); нагадувати дітям потягуватися, пропонувати ігри, в яких вони можуть добігти до цілі, зробити щось наввипередки з батьками. Подбати про те, щоб діти не забували про свої тілесні потреби: пили воду, ходили до туалету, достатньо їли, були вдягнені відповідно до навколишньої температури. Відновити режим дня, наскільки це можливо (навчання у школі, якщо це доступно, виконання певних завдань, рухова активність, режим сну тощо). Це дає дітям почуття захищеності, додає ресурсу і надії на повернення до звичайного мирного життя. У багатьох дітей є складнощі із засинанням — у цьому разі можна заспівати колискову, зробити масаж, обійнятися, потягнутися, пограти в ігри, що повертають дитині контакт із власним тілом. Важливо пам’ятати про підготовку до сну: не грати в комп’ютерні ігри, не дивитися мультфільми та фільми за годину до сну. 27 Забезпечувати дитині почуття близькості та підтримки (у першу чергу з боку батьків або осіб, які їх замінюють) — дитина має знати, що близькі люди поруч і що вони її люблять. Важливими тут будуть також тілесні контакти: обійми з близькими дорослими, тримання за руку тощо (перелік тілесних ігор дивіться у додатку в кінці брошури). Дитині важливо чути від дорослих (батьків чи осіб, які їх замінюють), що вони поруч. Вислуховувати дитину, коли вона хоче поговорити, бути уважними до її запитань і давати чесні відповіді, які відповідають віку дитини. Дозволити дитині висловлювати емоції та почуття. Не можна говорити «не згадуй цього» або «забудь про це» — навпаки, важливо дати змогу максимально висловитися та проявити емоції. Інколи дітям важливо розповісти й довірити дорослим свій досвід, але вони не завжди потребують порад і тим більше оцінок. Пояснювати дитині, що сталося, давати правдиву інформацію доступними для її віку словами. Дітям важливо розуміти ситуацію в цілому та причини того, що сталося. Це працює на зцілення. Дорослим важливо дізнатися, що саме дитина зрозуміла з ситуації, який висновок зробила. Заохочувати дитину до спілкування з однолітками, діяльності у громаді, доступної для її віку, тощо. У разі прояву агресії важливо формувати здорові поведінкові рамки: попри те що дитині може бути важко справлятися з емоціями, вона повинна розуміти, що кривдити інших, слабших або тварин неприпустимо. Можна говорити так: «злитися — можна і нормально, завдавати шкоди собі та іншим — ні». Не менш важливо давати змогу вивільнити агресію: як саме — дивіться в кінці брошури. Звернутися по фахову психологічну/психотерапевтичну допомогу чи супровід: фахівці підкажуть дитині та батькам, як справлятися з емоціями, як навчитися релаксації, як контролювати важкі спогади тощо. 28 Депресія та її симптоми Депресія — це стан, коли людина відчуває глибокий сум та безнадійність, втрачає сенс життя, і це впливає на її ставлення до себе та стосунки з іншими людьми. Часто депресія супроводжується тривогою. Діти, які перебувають у стані стресу та/ або переживають втрату близьких, можуть мати розлади уваги, складнощі в навчанні, змінювати поведінку. Якщо такі симптоми тривають щонайменше два тижні, це може свідчити про депресію. Такий діагноз може поставити лише фахівець. Усі люди, навіть трирічні діти, можуть переживати депресію. У підлітків це трапляється частіше, ніж у дітей молодшого віку. У дітей, які пережили втрату і горе, ймовірність розвитку депресії також вища. 29 Як зрозуміти, що в дитини депресія Якщо деякі з наведених нижче симптомів тривають щонайменше два тижні, варто звернутися до спеціаліста, щоб виключити депресивний розлад: зміна ваги; порушення сну; незвичний і постійний смуток або дратівливість; раптова втрата інтересу до занять, які завжди подобалися дитині; млявість; зниження самооцінки; відчуття безнадійності; думки про самогубство або спроби його вчинити. Батьки мають звернути увагу на ці раптові зміни в поведінці своїх дітей. Якщо така поведінка зберігається, батьки повинні діяти негайно. 30 Як можна допомогти дитині Перебувати поруч із людиною, яка має депресію, важко. Бути батьками дитини з депресією ще важче, бо часто батьки звинувачують себе в тому, що це сталося з дитиною. Дорослим потрібно витримати це. Варто пам’ятати, що у стані дитини не завжди винні дорослі. Під час війни спричинити депресію можуть швидше обставини, на які батьки не мають впливу і які не можуть контролювати. Дорослим необхідно піклуватися про себе, щоб вони могли дбати про дитину. Якщо у батьків/опікунів не буде сил, вони швидше за все ігноруватимуть симптоми депресії в дитини. Потрібно розпізнавати й визнавати емоції дитини. Визнайте, що дитина може відчувати сум і апатію. Розпочніть розмову про те, які почуття та емоції має дитина. Щоб підтримати дитину, розмовляйте з нею якомога частіше, особливо якщо вона звертається до вас. Використовуйте ці моменти для того, щоб побудувати ще ближчі стосунки. Варто також постійно нагадувати дитині, що ви її підтримуєте і завжди готові допомогти. Заохочуйте дитину приходити до вас, коли вона засмучена, і запевняйте її, що ви докладете всіх зусиль, щоб підтримати її. Одне із найважливіших правил: дитина має чути від батьків або людей, які їх замінюють, такі фрази: «я з тобою», «ми пройдемо це разом». Слідкуйте за тим, щоб дитина була зайнята протягом дня і щоб її день був наповнений цікавими заняттями. У розпорядку дня мають поєднуватися різні види діяльності: розваги, дозвілля, ігри, навчання, щоденні домашні справи, час із родиною, сон і відпочинок. Щоб відволікти дитину, залучайте її до занять, які їй до вподоби, наприклад, малювання, танців, слухання музики, садівництва тощо. Ці заняття відвертатимуть увагу від негативних думок і допоможуть полегшити емоційний стан. Практикуйте вправи на розслаблення, наприклад, глибоке дихання. 31 Коли слід звернутися по допомогу до фахівця з психічного здоров’я Якщо симптоми зберігаються щонайменше два тижні, можна запідозрити депресію. Однак симптоми деяких проблем зі здоров’ям схожі на симптоми депресії, тому важливо виключити інші медичні причини стану, перш ніж діагностувати депресію. Якщо ви помітили наведені нижче тривожні сигнали, обов’язково зверніться за допомогою: у харчових звичках відбулися серйозні зміни; дитина має порушення сну; дитина говорить про втечу або намагається втекти з дому; дитина вживає психоактивні речовини; дитина завдає собі шкоди або має суїцидальні думки та поведінку. 32 Що робити, якщо дитині наснився кошмар і вона кричить уві сні Зверніть увагу! Якщо дитині сниться, що хтось її переслідує або що вона намагається вивільнитися із небезпечного простору, доторки до неї можуть викликати неочікувану реакцію. Під час сну, коли дитина із закритими очима, не потрібно торкатися її чи обіймати. Сядьте поруч, назвіть дитину на ім’я. Промовте: «Ти спиш. Тобі наснився страшний сон. Це сон. Я твоя мама/твій тато. Я з тобою. Ти зараз прокинешся, і я тебе обійму. Ми в безпеці». Коли дитина розплющила очі, зверніться до неї на ім’я. «Подивися на мене. Ти мене бачиш? Кивни. Як тебе звуть? А як мене? А твого кота/собаку? Тобі наснився страшний сон. Зараз ти прокинувся/прокинулася. Все добре. Ми в безпеці. Стисни мою руку сильно-сильно. Можна тебе обійняти? Я з тобою. Ми в безпеці». Обійміть дитину, трохи погойдайте, можна також тихесенько співати колискову. Відженіть усі страшні сни. Потрібно, щоб дитина сама зробила якусь дію: «Поплещимо в долоні, і сон піде до країни снів, а ми залишаємося в реальності». Або: «Зараз ми бризнемо пульверизатором (навіть уявним), нашим спреєм від монстрів». Або ще й так: «Давай сильно дмухнемо, і погані сни розвіються як туман». Закріпіть дії дитини словами. «Ти впорався/впоралася. Дивися, ти сам/сама все подолав/подолала». Якщо дитина сама не розповідає, що їй наснилося, не змушуйте її. Якщо розповідає, скажіть, що це був страшний сон і що всі події відбувалися уві сні: «Усе минуло. Ти в безпеці». Якщо дитина розповідає про ворогів, що не міг / не могла вибратися або що поруч були снаряди, можна ворогів жестом «стерти на попіл»; уявити, як ви змогли уникнути небезпеки; уявити над собою світловий щит. Батькам із дитиною важливо завершити те, що не було завершене уві сні. У цьому також можуть допомогти психологи. 33 Ознаки відновлення у дітей різного віку Ігри. Діти повертаються до рольової сюжетної гри не з однією-двома, а з різними іграшками, різними сюжетами, що розвиваються під час самої гри. Коли дитина грає у гру з одним (травматичним) сюжетом, це сигналізує про те, що вона шукає «вихід» зі складної ситуації. Творчість. Змінюються теми та сюжети в малюнках. В малюнках знову з’являється простір, поступово повертаються звичні пропорції тіла, діти починають промальовувати небо, землю, обирають різноманітну гаму кольорів та розширюють вибір матеріалів: малюють олівцями, маркерами, фарбами, ліплять із пластиліну чи граються кінетичним піском (він продається у магазинах іграшок та товарів для творчості й має властивості пластиліну). З’являється цікавість до нового. Вона може проявлятися в тому, що дитина робить щось нове та ставить запитання «А чому?», «А як це влаштовано?», «А можна я спробую?». Важливо відрізняти запитання «цікавості» від тих, що пов’язані з контролем і тривогою («А що буде далі, а потім, а потім…»; «А що відбуватиметься, коли ми приїдемо?», «А що буде, якщо щось станеться?»). Контакти. Діти стають відкритішими до спілкуванням. Якщо раніше вони були сфокусовані на батьках, то тепер вони поступово розширюють коло спілкування, вводячи в нього дітей та інших дорослих. Їжа. Дитина починає збільшувати кількість продуктів, які споживає, пробує нові. Одяг. Дитина може попросити придбати їй інший одяг (обирати нові моделі, фактуру, колір). Якщо в дитини була відмова від нового, ця динаміка є позитивною. Сон. Дитина починає спати більше чи менше, ніж раніше. Будьякі зміни сну можуть бути ознакою відновлення після травми. 34 До чого батькам/ опікунам потрібно бути готовими 1. Регрес. Це відкат до більш раннього етапу розвитку (сюсюкання, скиглення, ниття, тобто повернення до поведінки або ігор, які були в той час, коли дитина відчувала більшу безпеку). 2. Відкат у знаннях. Неможливо спрогнозувати, скільки часу потрібно відвести на повторення матеріалу, що був уже пройдений. 3. У дітей шкільного віку може бути деякий регрес у навичках письма. 4. Діти (як і дорослі), що пережили досвід травматизації, можуть «забувати» правила орфографії. 5. Можуть бути складнощі із предметами та знаннями, пов’язаними з просторовою орієнтацією (це одночасно і геометрія, тригонометрія, і використання прийменників «над», «за», «під», «через» тощо). 6. Травматичний досвід ускладнює сприйняття абстрактних понять. 7. Погіршення навичок читання. Важливо пам’ятати, що це тимчасово. 8. Ускладнення запам’ятовування інформації. 9. Діти під час навчання можуть крутити щось у руках, гойдатися на стільці. Це не обов’язково відволікання. Багато хто, навпаки, так концентрується. Це може бути способом «відключити» зайві сигнали. 35 36 Корисні вправи та ігри 37 Ігри для вивільнення агресії 1. «Видихнути хмару». Уявляємо, що вдихаємо хмару й видихаємо її зі звуком (можна з «грозою» та «блискавкою»). На вдиху розкриваємо руки, показуючи, хмару якого розміру ми вдихаємо. А на видиху видаємо звук та зводимо руки, зменшуючи розмір хмари, аж поки долоні в кінці видиху не з’єднаються, ніби плескаємо ними. Можна супроводжувати видих тупотінням ніг. 2. «Погода». Обережно торкайтеся подушечками пальців долонь чи тіла дитини, «програючи» різну погоду. Спочатку це м’які доторки, немов дитину гладять сонечко і легкий вітер (повільно, м’яко, тихо). Потім вітер посилюється та починається дощ — торкаємося і постукуємо сильніше; злива — ще сильніше; гроза та ураган — починаємо ще дмухати та кричати. Потім вітер заспокоюється, дощ стихає — поступово сповільнюємо постукування. Закінчуємо «чудовою погодою». Можна запропонувати, щоб дитина «програвала» погоду кроками на місці — спочатку розгойдувалася, потім тупотіла ніжками, потім стрибала і кричала (коли «грім»), а в кінці усміхалася та розслаблено погойдувалася, коли «ясна погода». 3. «Собаки». Спочатку перетворюємося на добрих собак, які виляють хвостиками. Потім на злих собак, які гарчать один на одного. А потім знову перетворюємося на добрих собак, які принюхуються, знайомлячись. 4. «Р-р-р-р». Перетягуємо тканину, тримаючи її в зубах. 5. «Докричатися до Місяця». Якщо є можливість використати голос на повну силу, пробуємо викрикнути послання космонавтам (також можна кричати з різних кутів кімнати одне одному або спрямовувати звук «далеко-далеко»). 6. «Плювалки». Виплюнути (видути) з трубочки горошину, влучивши нею в ціль. 38 7. «Лети!» Дути одне на одного, як на перо. Дозволити дитині дути на дорослого, щоб «здути» його з місця. 8. «Подушковий бій» (якщо це доречно в умовах, у яких живете). 9. «Борці сумо». Засунути подушку під футболку/кофту і штовхатися. Подушка пом’якшуватиме удари. 10. Рвати папір і потім збирати зі шматків колаж (це може бути будь-який образ, який запропонуєте ви або дитина). 11. «Шкрябалки та дряпалки». Нігтями «нашкрябати» малюнок у тісті, фользі, крупі, плівці. 12. «Боулінг». Збиваємо будь-які предмети (дозволяємо дитині порушити порядок). 13. «Випустити пазурі». Показуємо, як тигреня шипить і показує пазурі, коли хоче захиститися. А потім «перетворюємося» знову на людину. 14. Малюємо «каляки-маляки» фломастером або олівцем, стиснутим у кулаку. 15. «У ціль». Зминаємо в руках папір, а потім, як м’ячиком, намагаємося влучити в ціль. 16. Кричимо в «мішок для крику», стакан чи подушку. 17. Уявляємо, що ми — пружина. Присідаємо, обіймаючи коліна, і вистрибуємо розпрямляючись. 39 Ігри для зняття стресу в дітей «Доброго ранку, носику; доброго ранку, щічки; доброго ранку, вушка; доброго ранку, шийко; доброго ранку, плечики» і так далі — торкаємося різних частин тіла, промовляючи їхні назви (можливо, цілуючи). Так треба пройтися по всьому тілу. «Ліпка». Розминаємо тіло, як тісто чи пластилін. «Коржик». Спочатку треба «насипати борошна» — пройтися легкими рухами рук по всьому тілу, потім «наливаємо води» — гладимо все тіло, «ліпимо тісто», а потім «робимо коржик». Дитина тим часом сидить, обійнявши себе руками, а ми її обіймаємо ззаду. Розкриваємо руки — коржик випікся. «Поцілунки». Квадратний, трикутний, овальний — цілувати лобик чи щічку так, щоб послідовність поцілунків утворила різні форми. «Люлечка». Сісти за дитиною, обіймаючи її, і погойдатися. «Обійманці». Діємо за принципом «обійми мене, сильніше, ніж я тебе». «Кенгуру». Дитина сідає животик до животика і міцно вас обіймає. «Діду!». «Діду, де ти там! Не морозь (щічки, носик, попу, животик, ніжки...) нам», — дорослий промовляє слова, торкається якоїсь частини свого тіла. Діти називають її і також торкаються частин свого тіла. Потрібно так пройтися по всьому тілу. «Килимок». Простукати все своє тіло, мов килимок. «Орангутан». Стукати із криком «Я-я-я-я» себе по грудній клітці, мов мавпа. Торкатися одне одного «різними доторками» — як зайчик, як змія, як лисиця хвостиком. 40 «Сніговик». «Ліпимо» із тіла дитини сніговика. Просимо напружити всі м’язи, наче він змерз. А потім «гріємо як сонечко», і сніговик тане (дитина розслабляється). «Очищення». Сонечко чи вода проходять (із нашими доторками) по тілу зверху донизу і змивають, освітлюють усе, що напружує, лякає, заважає. Малювати на животику, спині різні букви чи прості фігури, а дитина має вгадати, що було намальовано. «Будиночок». «Ти — будиночок. Це в тебе підлога (ніжки), стіни (проходимо по всьому тілу доторками), дах (голова). Ти в будиночку» (можна покласти руку на серце). «Квітка чи дерево». Запитати в дитини, якою квіткою (чи деревом) вона хоче бути. Торкнутися стоп («В тебе дуже міцне коріння, воно із землі бере все, що потрібно для життя, і міцно втримує тебе»). Торкнутися боків («У тебе такий стрункий, гнучкий і міцний стовбур. Він може зігнутися, може схилитися, але він ніколи не зламається. Він витримає всі вітри та урагани»). Торкнутися голівки («А це твоя крона — красива, ніжна, соковита, сильна»). «Ти — Дерево Життя». Робимо масаж: «Рейки, рейки, шпали, шпали... Їхав поїзд із Полтави. Ось віконце відчинилось — горошинки покотились. Йшли курчата, ціпу-ціпу, дзьобали собі на втіху. А за ними гусенята теж пощипують завзято. Далі йшла сім’я слонів, тупали, аж гай шумів. От директор-молодець стіл поставив і стілець та друкує на машинці лист малесенькій дитинці: «Люба доню! Рідна пташко! Висилаю жовту чашку. В неї сонячні бочки і на денці — крапочки» (переспів Мирослави Кім). 41 Символ сили. Створіть з дитиною її Символ Сили. Ним може стати що завгодно: річ, образ, спогад, картинка у телефоні, герой мультика, іграшка або малюнок. Символ нагадає дитині, що сила завжди з нею. Звернутися до Символу Сили просто: коли дитина нервує, їй потрібно заспокоїтися і налаштуватися, вона може звернутись до свого Символа. Запропонуйте дитині: “Уяви його, роздивись, стисни і почни прислухатися до себе, відчуй, як змінюється дихання, сфокусуйся на тому, про що думаєш, як почуваєшся зараз. Нехай цей Символ дасть тобі силу та спокій.” Дихальна практика «Долонька». Навчіть дитину цієї вправи, аби вона могла зробити це, навіть коли вас немає поруч. Скажіть їй: розкрий долоньки, постав вказівний палець правої руки на зап’ястя лівої руки. Зроби вдих носом і проведи пальцем правої руки вверх до кінчика мізинця. Затримайся на кінчику мізинця. Повільно видихни ротом, одночасно проводячи пальцем по мізинцю вниз, наче обмальовуючипальчики. Зроби паузу. І потім так само дихай й “обмальовуй” усі пальчики на лівій руці. Повтори все те саме з правою рукою, малюючи пальчиками лівої. Розітри долоньки і потруси ними, наче струшуєш крапельки. Щоб допомогти дитині заспокоїтись, запропонуйте їй цю вправу. Дзеркало. Коли ми втомлені, розгублені чи не впевнені, що у нас усе вийде — ми ставимося до себе занадто критично. Навчіть дитину і практикуйте це самі: підійдіть до дзеркала, подивіться у нього, пригадайте те, що вам вдалося, торкніться голови, погладьте себе і промовте: “Я молодець”. А ще — напишіть це на стікері і почепіть на дзеркало. Аби підсилити ефект від вправи, поясніть дитині, що кожного разу, коли вона побачить своє відображення у дзеркалі, хай нагадає собі: «Я молодець, я впораюсь”. 42 Дати подумки “п’ять” 5 людям, які для тебе важливі.Кожному з нас буває важко, сумно, самотньо. У такі моменти нам потрібні ті, на кого ми можемо покластися. Такі люди — наше коло підтримки. Ми відчуваємо їхню турботу, навіть коли їх немає поруч із нами. Напишіть чи просто пригадайте з дитиною людей,героїв кіно або мультфільмів, і на кожного загинайте один палець: хто може обійняти; хто може пояснити незрозуміле; хто може допомогти зробити щось, із чим сам не впораєшся; хто може підтримати; хто може розсмішити. Подивіться на долоню, уявіть, що сила, щирість, знання, підтримка — зараз у них. Нагадайте дитині, що сила п’яти завжди з нею. Відновлювальне позіхання. Якщо дитині важко розслабитись і вона напружена, позіхніть разом із нею. Відкрийте рота широко, наче крокодил, і зі звуком, ніби після пробудження – позіхніть. Повторіть кілька разів. Щоб посилити ефект, можна помасажувати обличчя, де сходяться верхня і нижня щелепи. 43 Картки сили КАРТКИ СИЛИ Світлана Ройз Ігрові та терапевтичні картки для роботи з дітьми до 8 років 44 Вдих-видих ВДИХ-ВИДИХ Картки для дихальних практик стабілізації Світлана Ройз Картки для дихальних практик стабілізації 45 Твоя сила ТВОЯ СИЛА Практикум для дітей та підлітків Св2тлана Ройз Практикум для дітей і підлітків 46 Куди звернутися по допомогу: контакти Якщо вам складно впоратися зі своїм горем, страхами чи тривогами або просто потрібно поділитися з кимось власними переживаннями — зверніться по допомогу до психолога. Ви можете отримати індивідуальну консультацію у кризовій ситуації, взяти участь у груповій терапії або розпочати роботу з психотерапевтом. У цьому розділі є перелік корисних контактів, за якими можна отримати психологічну підтримку для дорослих, молоді та дітей. Усі консультації безоплатні. 47 Офлайн-допомога Групи психологічної підтримки «ПОРУЧ» Онлайн- та офлайн-групи психологічної підтримки для підлітків, батьків, опікунів та освітян «ПОРУЧ» від ЮНІСЕФ та ГО «Волонтер». Реєстрація для участі за посиланням: poruch.me Дитячі точки «Спільно» У точках «Спільно» можна отримати психологічні та медичні консультації, взяти участь у групових заняттях для дітей, дізнатися про доступні соціальні послуги у громаді, послуги для дітей з інвалідністю та про інші можливості. Перевірити, чи є у вашій місцевості дитяча точка «Спільно», можна на мапі: mapa-spilno.pages.dev. 48 Онлайн-платформи та проєкти психологічної допомоги українцям Онлайн-платформа «Розкажи мені» Надає безкоштовну психологічну допомогу. Анкета для заявки за посиланням: tellme.com.ua Соціальний проєкт «Разом» Проєкт надає безкоштовну психологічну допомогу. Можна обрати групову терапію або індивідуальні 30-хвилинні консультації з психологом. razom.live Проєкт «PsyHelpUA» Безкоштовна психологічна допомога: psyhelp.info Інтернет-платформа «Хаб стійкості» Психологічна допомога постраждалим від війни: resiliencehub.com.ua 49 Гарячі лінії Психологічна підтримка Гаряча лінія безоплатної психологічної допомоги від Національної психологічної асоціації Аудіо- та відеоконсультації. Спеціалісти лінії надають кризові й інші типи консультацій, у разі необхідності скеровують до інших спеціалістів. 0 800 100 102 (щодня з 10:00 до 20:00) npa-ua.org Благодійний фонд «Голоси дітей» Психологічна підтримка батьків та дітей під час війни: voices.org.ua Безкоштовна телефонна лінія психологічної підтримки для дітей та батьків: 0 800 210 106 (працює з 9:00 до 20:00) Телеграм, вайбер, WhatsApp: +38 099 198 57 95 50 Гаряча лінія для жертв домашнього насильства Міністерства соціальної політики України Тут надають психологічну допомогу потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам і дітям. 15 47 (цілодобово) Національна гаряча лінія з запобігання домашньому насильству «Ла Страда – Україна» 116 123 (з мобільного) 0 800 500 335 (зі стаціонарного) Triangle Generation Humanitaire Цілодобова психологічна допомога за телефоном: +38 050 432 41 82 PIN (People in Need) Цілодобова психологічна допомога за телефоном: 0 800 210 160 Гаряча лінія психологічної допомоги Києва 0 800 50 12 12 (цілодобово) Veteran Hub Психологічна підтримка військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин: +38 067 348 28 68 51 Центр психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України» +38 073 450 6000 Lifeline Ukraine Національна професійна лінія з питань профілактики самогубств і підтримки психічного здоров’я. Гаряча лінія працює цілодобово 7 днів на тиждень. Lifeline Ukraine була створена в першу чергу для надання допомоги ветеранам та членам їхніх сімей, але тепер гаряча лінія обслуговує усіх громадян України. 7333 lifelineukraine.com 52 Медична підтримка Контакт-центр МОЗ У період воєнного стану національний контакт-центр Міністерства охорони здоров’я надає безкоштовні медичні консультації для українців (психологи, терапевти, кардіологи, пульмонологи, гінекологи, хірурги та педіатри). Гаряча лінія контакт-центру МОЗ: 0 800 60 20 19 Гаряча лінія МОЗ та ЮНІСЕФ «Спільно до здоров’я» Медичні працівники та фахівці з грудного вигодовування консультують щодо щеплення дітей та дорослих, а також грудного вигодовування та харчування дітей до 3 років. 0 800 35 18 96 з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 20:00, у суботу з 11:00 до 20:00 Лінія створена ЮНІСЕФ в Україні та Українським католицьким університетом за підтримки Міністерства охорони здоров’я та USAID Ukraine у партнерстві з ГО «Асоціація сімейних медичних сестер», ГО «ВакциНація». Проєкт співфінансується Європейським Союзом та Федеральним урядом Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у партнерстві з ЮНІСЕФ та МОЗ України


spacer