Освітня програма

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 

БАБАЙКІВСЬКОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ 

ОСВІТИ

«БАРВІНОК»

ЦАРИЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

НА 2026-2027 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Схвалено педагогічною радою закладу

 (протокол № 1 від 18.08.2026)

 

 

 

 

 С. Бабайківка

2026

Освітня програма

Бабайківського закладу дошкільної освіти«Барвінок» Царичанської селищної ради на 2026-2027 н.р.

 

Загальні положення.

Освітня програма розроблена на виконання Закону України «Про дошкільну освіту»,  Базового компоненту дошкільної освіти.

Освітня програма закладу дошкільної освіти визначає:

загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;

перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

форми організації освітнього процесу;

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

інші освітні компоненти (за рішенням закладу дошкільної освіти).

 Зміст освітньої програми передбачає:

формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

Зміст освітньої програми передбачає:

- забезпечення стійкого розвитку ментального здоров'я дошкільників через впровадження програм емоційного виховання та створення підтримуючого середовища;

- удосконалення роботи щодо художньо-естетичного розвитку дітей дошкільного віку, виховання їх мистецької активності як важливої складової особистісної культури, розвиток творчих здібностей дошкільнят в процесі широкого використання театралізованої діяльності;

- створення цілісної системи всебічного розвитку особистості майбутнього громадянина-патріота України шляхом ознайомлення дітей з культурою, традиціями та звичаями українського народу, формування у них почуття причетності до історії та майбутнього свого краю, пробудження і виховання патріотичних почуттів.

Мета і завдання освітньої програми:

- забезпечення якісної організації та здійснення освітнього процесу в закладі дошкільної освіти;

- створення умов, комфортних для розвитку пізнавальних і психічних процесів дітей, їхньої спрямованості на активність у соціумі;

- забезпечення реалізації можливостей і здібностей кожної дитини;

- створення в групах атмосфери гуманного та доброзичливого ставлення до всіх вихованців, що сприятиме вихованню у них товариськості,  доброзичливості, допитливості, ініціативності, формуванню самостійності і творчості;

- турбота про здоров’я, емоційне благополуччя та своєчасний всебічний розвиток кожної дитини;

- максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція задля підвищення ефективності освітнього процесу;

- творча організація (креативність) освітнього процесу;

- варіативність використання навчального матеріалу з метою розвитку творчості з урахуванням інтересів і здібностей кожної дитини;

- забезпечення шанобливого ставлення до результатів дитячої творчості;

- єдність підходів до виховання дітей в умовах закладу дошкільної освіти та сім’ї;

- забезпечення наступності між закладом дошкільної освіти та НУШ, що виключає розумові та фізичні перевантаження у змісті освіти дітей дошкільного віку;

- організація психолого-педагогічної підтримки дітей у відповідності з їх віковими та індивідуальними особливостями і здібностями, розвиток здібностей і творчого потенціалу кожної дитини як суб’єкта відносин з самим собою, іншими дітьми, дорослими та світом;

- забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї та підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку освіти, охорони і зміцнення здоров’я дітей;

- підвищення професійної майстерності педагогів закладу дошкільної освіти.

МЕРЕЖА  ГРУП,  В  НИХ  ДІТЕЙ

 

Груп – 1, різновікова

                                1.   Молодшого віку 6 чол.

                                     2.  Середньо-старшого віку 23   чол.

                                     З них дітей старшого віку  15 чол.

Всього – 29 чол.

 

РЕЖИМ РОБОТИ

8.00 – 17.00

5-ти денний робочий тиждень

9 годинний робочий день.

 

Завдання на 2026-2027 навчальний рік

1. Створення належних умов для отримання дітьми якісної дошкільної освіти через компетентність і практичну готовність педагогів працювати в нових умовах військового стану.

2. Розвиток мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку через активне використання всіх компонентів мовлення у різних формах дитячої діяльності.

3. Продовжити розвивати національно патріотичне виховання дошкільників, виховувати почуття гордості за свій народ, повагу до державної символіки (Герб, Прапор, Гімн) та рідної мови.

4. Продовжувати працювати над обласним науково-методичним проєктом: "Психолого-педагогічні стратегії забезпечення якості освіти в умовах мінливого світу та надзвичайних викликів".

 

Шляхи реалізації завдань:

·        Використання інноваційних технологій;

·        Взаємодія з батьками;

·        Особистісно-орієнтований підхід до кожного вихованця;

·        Блочно-тематичне планування освітнього процесу;

·        Забезпечення наступності дошкільної та початкової ланок освіти;

·        Здійснення  моніторингу якості надання освітніх послуг.

 

 

 

 

Загальний обсяг навантаження навчання здобувачів освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для вихованців закладу дошкільної освіти становить:

для дітей раннього віку – 10 групових (підгрупових) занять на тиждень,

для дітей молодшого віку – 11 групових занять на тиждень,

для дітей середнього віку – 12 групових занять на тиждень,

для дітей старшого віку – 13 групових занять на тиждень.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у Робочому навчальному плані закладу дошкільної освіти на 2026-2027 навчальний рік. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня дошкільної освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми лініями за віковими групами, визначає гранично допустиме тижневе навантаження вихованців, затверджене наказом МОН України від 20.04.2015 №446. Робочий навчальний план закладу дошкільної освіти передбачає реалізацію освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, охоплює інваріантну та варіативну складову.

Максимально допустима кількість занять упершій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій - трьох організованих навчальних занять. У різновікових групах тривалість навчальних занять необхідно диференціювати, орієнтуючись на вік кожної дитини. 

Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку - до 10 хвилин, молодшого дошкільного віку - 15 хвилин, середнього дошкільного віку – 20 хвилин, старшого дошкільного віку - 25 хвилин. При проведенні інтегрованих занять, їх тривалість може збільшуватися на 10 хвилин.

Робочий навчальний план зорієнтований  на роботу закладу дошкільної освіти за 5-денним навчальним тижнем за програмою «Українське дошкілля». Самостійна діяльність дітей у закладі дошкільної освіти носить як індивідуальний, так і груповий (колективний) характер.

Форми організації самостійної діяльності: ігрова, пізнавальна, трудова, художня, рухова, комунікативна, мовленнєва тощо.

У освітньому процесі використовуються різні типи і види занять, а також міні-заняття упродовж дня.

Типи занять:

·        фронтальні заняття (вся група);

·        групові заняття (до 15 дітей);

·        індивідуально-групові заняття (до 8 дітей);

·        індивідуальні заняття (1-4 дітей).

Види занять:

·        комплексні заняття;

·        тематичне заняття

·        комбіноване заняття

·        домінантне заняття

·        сюжетно-динамічні заняття

·        інтегровані заняття

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Базовому компоненті дошкільної освіти, визначено завдання, які має реалізувати вихователь у рамках кожної освітньої лінії. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей вихованців.

№ з/п	Ключові компетенції	Очікувані результати навчання здобувачів освіти
1	Здоров’язбережувальна компетенція	Обізнаність із будовою свого тіла, гігієнічними навичками за його доглядом; належністю до певної статі; продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. Уміння виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я, не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей. Дотримання правил безпеки життєдіяльності
2	Особистісно-оцінна компетенція	Обізнаність дитини з образом самої себе, своїм «Я», її місцем у системі людської життєдіяльності (у сім’ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, в різних видах діяльності). Здатність до самооцінки, довільної регуляції власної поведінки в різних життєвих ситуаціях, позитивного ставлення до власного внутрішнього світу (мотиви, ціннісні орієнтації, бажання і мрії, почуття тощо), оптимістичного світовідчуття щодо свого сьогодення і майбутнього
3	Родинно- побутова компетенція	Обізнаність із нормами та правилами сімейного (родинного) співжиття; здатність їх дотримуватися; уміння підтримувати доброзичливі, дружні, довірливі стосунки в родинному колі, виявляти турботу і любов до рідних та близьких членів родини
4	Соціально- комунікативна компетенція	Обізнаність із різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді, літні тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування. Здатність взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе. Вміння співпереживати, співчувати, допомагати іншим, обирати відповідні способи спілкування в різних життєвих ситуаціях
5	Природничо- екологічна компетенція	Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо; усвідомлює їх значення для діяльності людини, для себе. Сприймає природу як цінність, виокремлює позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи, довільно регулює власну поведінку в природі. Усвідомлює себе частиною великого світу природи; знає про залежність власного здоров’я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття і краси; виявляє інтерес, бажання та посильні уміння щодо природоохоронних дій. Знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств, використання води, електричної та теплової енергії в   побуті; прикладає домірні зусилля зі збереження, догляду та захисту природного довкілля
6	Предметно­ практична компетенція	Обізнана із предметним світом, його особливостями в межах житла (предмети побуту, вжитку) і поза ним (транспорт, споруди закладів соціального і громадського призначення тощо), виготовленням предметів довкілля. Орієнтується у предметному середовищі за місцем проживання, дотримується елементарних правил поведінки на вулицях і дорогах. Користується побутовими предметами за призначенням. Обізнана з працею дорослих, виявляє інтерес і повагу до професій, бере участь у спільній праці з дорослими, дітьми; творчо виявляє себе у самостійній предметно-практичній діяльності. Застосовує елементарні економічні поняття; ощадливо ставиться до речей, грошових коштів
7	Художньо- продуктивна компетенція	Сприймає мистецький твір з позиції краси, вирізняє його як естетичний. Виявляє себе емоційно сприйнятливим та естетично чуйним цінителем, слухачем, глядачем, виконавцем; емоційно-ціннісно ставиться до проявів естетичного в житті. Реалізує здатність насолоджуватись мистецтвом, пізнавати образну специфічність мистецтва і дотичну інформацію. Переймає духовний потенціал мистецького твору у власний досвід, виховує в собі риси улюблених персонажів. Володіє комунікативними навичками спілкування з приводу змісту і краси твору, його засобів. Із задоволенням наслідує мистецькі зразки — образотворчі, музичні, танцювальні, театральні, літературні. Охоче інтегрує в творчих завданнях власні інтереси, уподобання, цінності, набутий мистецький досвід діяльності сприйняття і відтворення прекрасного (уміння, навички). Випромінює благополуччя під час мистецької творчої діяльності; має навички рефлексії стосовно власного мистецького досвіду; виявляє художню активність як складову особистісної культури
8	Ігрова компетенція	Обізнаність із різними видами іграшок; здатність їх використовувати в самостійних іграх; організовувати різні види ігор (рухливі, народні, ігри з правилами, сюжетно-рольові тощо) відповідно до їх структури (уявлювана ігрова ситуація, ігрова роль, ігрові правила); реалізовувати власні ігрові задуми; дотримуватись ігрового партнерства та рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри
9	Сенсорно- пізнавальна компетенція	Виявляє пізнавальну активність, спостережливість, винахідливість у довкіллі; вирізняється позитивною пізнавальною мотивацією; моделює, експериментує у довкіллі за допомогою вихователя і самостійно, використовуючи умовно- символічні зображення, схеми. Орієнтується в сенсорних еталонах (колір, форма, величина), їх видах, ознаках, властивостях; у часі і просторі; оволодіває прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення
9	Математична компетенція	Виявляє інтерес до математичних понять, усвідомлює і запам’ятовує їх; розуміє відношення між числами і цифрами, склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10); обізнана зі структурою арифметичної задачі; вміє розв’язувати задачі та приклади на додавання і віднімання в межах 10
10	Мовленнєва компетенція	Інтегроване вміння адекватно й доречно спілкуватись рідною мовою в різних життєвих ситуаціях (висловлювати свої думки, наміри, бажання, прохання), розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, використовувати як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості (мовленнєвий етикет); спостерігати за своїм мовленням та мовленням інших, виправляти помилки, дотримуючись загальної культури мовлення, прагне творчо самореалізуватися. Мовленнєва компетенція передбачає сформованість фонетичної, лексичної, граматичної, діалогічної та монологічної компетенцій
11	Комунікативна компетенція	Комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування, стриманість у спілкуванні; культура мовленнєвої комунікації. Комунікативна компетенція передбачає сформованість усіх видів мовленнєвої компетенції

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх ліній, логічна послідовність їх вивчення.

Інваріантна складова змісту дошкільної освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності, що забезпечують реалізацію завдань дошкільної освіти. З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої та зовнішньої картини світу, змістом Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів розвитку, набуття знань, умінь і навичок дитини.

Інваріантну частину змісту дошкільної освіти систематизовано за освітніми лініями:

Особистість дитини,

Дитина в соціумі,

Дитина в природному довкіллі,

Дитина у світі культури,

Гра дитини,

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі,

Мовлення дитини.

Виключення з інваріантної частини будь-якої з освітніх ліній порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

Зміст освітній ліній.

Зміст освітньої лінії «Особистість дитини» передбачає:

-      формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності;

-     виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно- гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

Зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі»передбачає формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

Зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі»містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин;готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористування.

Освітня лінія «Дитина у світі культури»передбачає формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо- продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

Освітня лінія «Гра дитини»передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунківта ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»передбачає сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Освітня лінія «Мовлення дитини»передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.

Тривалість вивчення освітніх ліній.

Кожна освітня лінія Базового компонента дошкільної освіти завершується узагальненим визначенням результату освітньої роботи - сформованістю певного виду компетенцій.

Взаємозв’язок освітніх ліній, логічна послідовність їх вивчення розкривається у програмах розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля», «Впевнений старт», які використовує заклад дошкільної освіти в освітній роботі.

Форми організації освітнього процесу.

У навчально-виховному процесі закладу дошкільної освіти використовуються такі основні форми організації дітей:

спеціально організована навчальна діяльність (заняття),

ігри,

самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.),

індивідуальна робота,

спостереження,

екскурсії, походи,

свята та розваги,

гуртки тощо.

Форми організації можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми: тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.

Провідною у дошкільному віці є ігрова діяльність. Гра широко використовується у навчально-виховному процесі дошкільного закладу як самостійна форма роботи з дітьми та як ефективний засіб і метод розвитку, виховання і навчання в інших організаційних формах. Пріоритет надається творчим іграм (сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, ігри-драматизації та інсценівки, ігри з елементами праці та художньо-творчої діяльності) та іграм з правилами (дидактичні, інтелектуальні, рухливі, хороводні тощо). Упродовж усього дня організовуються різні види ігор з урахуванням віку дітей, їхніх ігрових інтересів, місця гри в режимі дня, місця проведення, змісту попередніх і наступних форм роботи, сезонних умов, ступеня фізичного та інтелектуального навантаження на дітей.

Вибір форм і методів навчання вихователь визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах.

"Відповідно до Закону України «Про застосування англійської мови в Україні» та Закону України «Про дошкільну освіту» з 1 вересня 2026 року вивчення англійської мови для дітей п'яти-шестирічного віку стає обов'язковою складовою освітнього процесу в усіх закладах дошкільної освіти"

Основні переваги вивчення англійської у садочку:

• Когнітивний розвиток: Англійська діє як «зарядка для мозку», покращуючи пам'ять, концентрацію та вміння фокусуватися.
• Легкість засвоєння: До 6-7 років діти сприймають мову природно, без складної граматики, вивчаючи близько 100 нових слів за рік.
• Психологічна готовність: Ранній старт допомагає долати мовний бар'єр у майбутньому та формує позитивне ставлення до навчання.
• Підготовка до школи: Ознайомлення з новою культурою та мовою розширює кругозір.
• Вимога часу: Згідно із законом, з 2026 року це стане невід'ємною частиною освітнього процесу, щоб забезпечити кращі знання мови у випускників шкіл.

 

Права та обов'язки здобувачів освіти

    Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

    Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Здобувачі освіти мають право на:

·        розвиток, навчання та виховання;

·        індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, методів і засобів навчання;

·        якісні освітні послуги;

·        справедливе та об’єктивне оцінювання результатів розвитку;

·        відзначення успіхів у своїй діяльності;

·        безпечні та нешкідливі умови перебування в закладі;

·        повагу людської гідності;

·        захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

·        участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти. 

Здобувачі освіти зобов’язані:

·        виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів розвитку, передбачених стандартом освіти - Базовим компонентом дошкільної освіти України;

·        поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

·        відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я та  здоров’я оточуючих, довкілля;

·        дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку.

Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

/Згідно з Законом  України «Про освіту», що набрав чинності 28.09.2017 /

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-якість проведення навчальних занять, організації освітнього процесу;

-моніторинг досягнення вихованцями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

--оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок вихованців, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу дошкільної освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності.

№з/п	Перелік категорій працівників навчального закладу	Необхідно     (осіб)	Фактично    (осіб)	Потреба
1.	2	3	4	5
1.	Усього працівників	11	11	-
2.	Усього педагогічних працівників	4	3	-
	з них:
	Мають відповідну освіту	3	3	-
	Працюють у навчальному закладі за сумісництвом	-	-	-
3.	Усього медичних працівників	1	1	-
	з них:			-
	Мають відповідну освіту	1	1	-

 

За освітнім рівнем:

середня спеціальна освіта – 2 (50%).

За результатами атестації:

          спеціаліст другої категорії – 1

без категорії –  (31%).

За педагогічним стажем:

3-10 р. – 1 ,

10-20 р.  – 1,

Більше 20 р. – 2 .

 

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

№ з/п	Найменування  навчальних програм та навчально-методичних посібників, які використовуються	Наявність (так/ні)	Ким затверджено (схвалено)
1.	Базовий компонент дошкільної освіти. наук.керівник Богуш А. М. МЦФР Україна	Так	Наказ МОНмолодь спорту 12.01.2021 № 33
Програми (комплексні, парціальні)
Комплексні програми:
2.	Українське дошкілля. Програма розвитку дитини дошкільного віку. Білан О. І, Возна Л. М., Максименко О. Л. та ін. Мандрівець	Так	Лист МОН України від 02.04.2022 № 1/3845-22 Лист МОН України від 13.06.2017 №1/9-322
3.	Впевнений старт. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку. Андрієтті О. О., Голубович О. П., Дяченко Т. В., Ільченко Т. С. та ін. Мандрівець	Так	Лист МОН України від 02.04.2022 № 1 \3845-22
4.	«Я у Світі» Базова програма розвитку дитини дошкільного віку. О.Л.Кононко Богуш А. М. Світич	Так	Протокол засідання Колегії № 6 від 23.02.2021
5.	Світ дитинства Комплексна освітня програма для дошкільних навчальних закладів, Керівник А.М.Богуш Мандрівець	Так	Лист МОН України від 23.02.2022
Парціальні програми:
6.	Радість творчості. Програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку. Борщ Р. М., Самойлик Д.В. Мандрівець	так	Лист ІІТЗО 25.07.2014 № 14.1/12
7.	Скарбниця моралі. Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку. Лохвицька Л. В. Мандрівець	Так	Лист ІІТЗО 25.07.2014 № 14.1/12-Г-1359
7.	Казкова фізкультура. Парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку. Єфименко М. М. Мандрівець	Так	Лист ІІТЗО 11.06.2014 № 14.1/12-Г-869
8.	Грайлик. Парціальна програма з організації театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі. Березина О. М., Гніровська О. З., Линник Т. А. Мандрівець	Так	Лист ІІТЗО 31.03.2014 № 14.1/12-Г-501
9.	Мудрі шахи. Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи. Семизорова В. В., Духновська О. І., Пащенко Л. Ю. Мандрівець	Так	Лист ІІТЗО 18.03.2015 № 14.1/12-Г-114
10.	Англійська мова для дітей дошкільного віку. Програма та методичні рекомендації Кулікова І. А., Шкваріна Т. М. Мандрівець	Так	Лист ІІТЗО 18.06.2015 № 14.1/12-Г-528
11.	Україна – моя Батьківщина. Парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку. за наук.ред. Рейпольської О, Д., авт: Каплуновська О.М., Кичата І. І., Палець Ю. М. Мандрівець	Так	Лист ІІТЗО 28.12..2015. № 2.1/12-Г-150
Навчально-методичні, методичні посібники, методичні рекомендації, збірки, хрестоматії
Загальні питання організації освітнього процесу і життєдіяльності дітей
12.	Організація харчування дітей у дошкільних навчальних закладах. Алєксєєнко К. В., Баранова Ю. Б., Омельяненко Н. В., Рябчун Л. Л. МЦФР Україна	Так	Лист МОН України 07.07.2021 № 1/9-347/26-04/1995/2-21
13.	Педагогічна рада у дошкільному навчальному закладі: технологія розробки, підготовка і проведення. Романюк	Так	Лист МОН України 22.06.2022 №1/6894-22
14.	Організація освітнього процесу в різновіковій групі дошкільного навчального закладу. Т.В.Романюк, О.І.Бочелюк	Так	Лист МОН України № 1/11-2643 від 17.02.2014
15.	Система орієнтовного перспективно-календарного тематичного планування за програмою «Українське дошкілля» (у 4-х частинах) Наумчук Т. В., Салацька А. П., Кондратець І. В. Мандрівець	Так	Лист ІІТЗО 15.05.2014 № 1.4/18-Г-690
16.	Моніторинг якості дошкільної освіти:кваліметричний підхід до оцінки розвитку дитини. Карабаєва І. І., Савінова Н. В. МЦФР Україна	Так	Лист ІІТЗО 10.02.2020 №54
17.	Організаційно-розпорядча документація дошкільного навчального закладу. Панасюк Т. В., Омельяненко Н. В., Ільченко Л. І. МЦФР Україна	Так	Лист ІІТЗО 22.06.2016 № 2.1/12-Г-404
18.	Розвиваємо, навчаємо, виховуємо дітей третього року життя. За ред. Поніманської Т. І. В. Д. Слово	Так	Лист ІІТЗО 22.06.2016 № 2.1/12-Г-403
19.	Вихователю найменших (система роботи з дітьми третього року життя). Олійник Л. М., Романюк І. А. Основа	Так	Лист МОН України 17.01.202 №29
20.	Методика розвитку мовлення і навчання рідної мови дітей раннього віку. Богуш А. М., Маліновська Н. В. В. Д. Слово	Так	Лист ІІТЗО 12.05.2014 № 14.1/ 12-Г-682
21.	Фізичне виховання, основи здоров’я і безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку. Богініч О. Л., Левінець Н. В., Лохвицька Л. В., Сварковська Л. А. Ґенеза	Так	Лист ІІТЗО 29.10.2019
22.	Дошкільникам – освіта для сталого розвитку.  Гавриш Н. В.,  Пометун О. І., Саприкіна О. В. Ліра	Так	Лист ІІТЗО 15.05.2014 № 14.1/12-Г-692
23.	Формування здоров`язбережувальної компетентності у дітей старшого дошкільного віку. Андрущенко Т. К. Мандрівець	Так	Лист ІІТЗО 18.03.2015 № 14.1/12-Г-116
24.	Навчимо дітей плавати. Купрієнко В. І. Мандрівець	Так	Лист ІІТЗО 18.03.2015 № 14.1/12-Г-112
25.	Планування занять з фізичної культури для дітей раннього та дошкільного віку. Випуск №1. Осінній цикл: вересень-жовтень-листопад. Єфименко М. М., Бочков П. М. Нілан ЛТД	Так	Лист ІІТЗО 11.11.2015 № 2.1/12-Г-76
26.	Планування занять з фізичної культури для дітей раннього та дошкільного віку. Випуск №2. Зимовий цикл: грудень-січень-лютий.  Весняний цикл: березень-квітень-травень. Літній цикл: червень-липень-серпень. Єфименко М. М., Бочков П. М. Нілан ЛТД	Так	Лист ІІТЗО 11.11.2015. № 2.1/12-Г-62
Дитина в соціумі
27.	Дитина в довкіллі. Бєлєнька Г. В. Сім кольорів		Лист МОН України 17.01.2022 №29
Дитина у світі культури
28.	Рухливі ігри та ігрові вправи з елементами спортивних ігор для дітей старшого дошкільного віку. Бабачук Ю. М., Богініч О. Л. Мандрівець	Так	Лист ІІТЗО 20.02.2014 № 14.1/12-Г-150
29.	Універсальні дидактичні ігри для дітей від 2 до 6-7 років. Наумчук Т. В., Шиманська Г. С. Грамота	Так	Лист ІІТЗО 05.05.2015 № 14.1/12-Г-255
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
Мовлення дитини
30.	Мовленнєвий компонент дошкільної освіти. Богуш А. М. Ранок	Так	Лист ІІТЗО 13.06.2016 № 2.1/12-Г-364
31.	Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: методичний посібник, предметні картинки. Богуш А. М., Гавриш Н. В. Ґенеза	Так	Лист МОН України 27.07.2021
32.	Готуємо руку дитини до письма. Богуш А. М. Мандрівець	Так	Лист МОН 31.03.2014 № 14.1/12-Г-502
Навчальні посібники, альбоми, робочі зошити  для дітей
Особистість дитини
33.	Дошколярик Комплект навчальної літератури. Частина ІV «Я сам»: - навчальний посібник для дітей старшого дошкільного віку; - методичні рекомендації; - робочий зошит. Дерипаско Г. М. Резніченко І. Ю. Дерипаско Г. М. Оберіг	Так	Лист ІІТЗО 05.03.2014 № 14.1/12-Г-321
Дитина у природному довкіллі
34.	Дошколярик.  Комплект навчальної літератури. Частина І «Природа»: - навчальний посібник для дітей старшого дошкільного віку; - методичні рекомендації ; - робочий зошит. Дерипаско Г. М.  Носачова Т. П. Дерипаско Г. М. Оберіг	Так	Лист ІІТЗО 30.07.2015  № 14.1/12-Г-1001
Дитина у світі культури
35.	Петриківський первоцвіт. Комплект навчальної літератури: - методичний посібник; - альбом майбутнього художника. 3-й рік життя; - альбом майбутнього художника.  4-й рік життя; - альбом майбутнього художника.  5-й рік життя; - альбом майбутнього художника.  6-й рік життя. Купрієнко В. І., Міхіна Н. О., Корінько І. Б. та ін. Мандрівець	Так	Лист ІІТЗО 12.07.2013 № 1/11-11412

 

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності.

№ п/п	Найменування приміщень навчально-виховного призначення і майданчиків	Кількість приміщень,майданчиків(одиниць)	Площа з розрахунку на одну дитину(кв.метрів)		Власні,в оперативному управлінні, наймі/ оренді приміщення,майданчики
			Ясельного віку	Дошкільного віку
1	Груповий майданчик	2	3,3	2,5	В оперативному управлінні
2.	Спортивний майданчик	1	13,5	13,5	В оперативному управлінні
3.	Ігрові кімнати	2	3,2	2,25	В оперативному управлінні
4.	Спальні кімнати	1	1,9	1,4	В оперативному управлінні
5.	Ділянка для овочів	1	0,5	0,75	В оперативному управлінні
6.	Роздягальня	1	1,2	0,9	В оперативному управлінні

 

Всі навчальні кімнати оснащені меблями та обладнанням відповідно до державних вимог. 

Якість проведення навчальних занять, організації освітнього процесу.

Під час складання розкладу занять необхідно враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачати раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них та доцільне використання місць для проведення занять.

Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно упершу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).

Організовуючи навчальну діяльність важливо систематично використовувати завдання із Теорії розв’язання винахідницьких завдань, експериментально-дослідницької діяльності, проблемно-пошукові ситуації та інші методи, прийоми та педтехнології, що позитивно зарекомендували себе в сучасній дидактиці. Поєднувати необхідно вербальні, наочні і практичні методи, відводити належне місце продуктивним видам діяльності, в яких дошкільник здатен до самовираження і самореалізації (малювання, ліплення, конструювання, художня праця), а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності. З урахуванням різного рівня інтелектуального розвитку, відмінностей у спрямованості пізнавальних інтересів окремих дітей доцільно диференціювати роботу з ними на заняттях та у повсякденному житті, об'єднуючи дітей у підгрупи та добираючи для кожної з них навчальний матеріал різного змісту, складності та відповідні методи і прийоми.

Пріоритетним питанням у вихованні дітей всіх вікових груп та діяльності дошкільного закладу залишається фізичне виховання. Руховий режим впродовж дня, тижня визначається комплексно, відповідно до віку дітей. Орієнтовна тривалість щоденної рухової активності малюків встановлюється в таких межах: ранній вік – до 2 – 3 годин; молодший дошкільний вік – до 3 - 4 годин; старший дошкільний вік – до 4 – 5 годин. Оптимізація рухового режиму забезпечується шляхом проведення різноманітних рухливих, спортивних ігор, вправ, занять з фізичної культури, організації дитячого туризму, самостійної рухової діяльності тощо. Особливого значення надається також оволодінню дітьми системою доступних знань про дотримання здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності.

Навчання мови та розвиток мовлення спрямовується на формування у дітей лексичної, фонетичної, граматичної, діамонологічної та комунікативної компетентності. Мовленнєві заняття слід проводити інтегровано, комплексно розв’язуючи поставлені завдання. Здійснювати поступовий перехід від суто репродуктивних дій дітей до продуктивних, творчих, що забезпечить своєчасне опанування дітьми мовних явищ, сприятиме розвитку словесно-логічного мислення на порозі шкільного навчання. Здійснюється навчально-мовленнєва діяльність у повсякденному житті у формі мовленнєвих ігрових ситуацій, дидактичних ігор, самостійної художньо-мовленнєвої діяльності, індивідуальної роботи, творчих гуртків тощо, а також активне включення мовлення в предметну, ігрову, рухову, пізнавальну, образотворчу, театралізовану, музичну діяльність тощо. Особливої уваги потребує організація комунікативної діяльності: спілкування з однолітками і дорослими один на один, в підгрупах, колективі. У навчанні дошкільників елементів писемного мовлення (письма і читання) акцентується увага на  розвитку дрібної моторики кистей рук, координації рухів очей і рук, фонематичного слуху, ознайомлення із словом і реченням, складом і звуком, буквами, навчання звукового аналізу.

Реалізація завдань естетичного виховання дошкільників відбувається на основі широкої інтеграції і пронизує весь педагогічний процес в дошкільному закладі, охоплюючи різні форми роботи з дітьми (заняття, самостійна художня діяльність, свята, розваги, гуртки). В цих формах комплексно використовуються твори музичного, театрального, літературного, образотворчого мистецтва в контексті загальнолюдської і національної культури. При цьому організовується цілеспрямоване педагогічне спілкування в середовищі мистецтва з метою введення дитини в певну історичну епоху, ознайомлення з національним колоритом, засобами художньої виразності, притаманним різним видам мистецтва (живопис, скульптура, архітектура, музика, хореографія, театр, література). Завершальним етапом інтегрованого процесу естетичного пізнання стає творча художньо-практична діяльність дошкільників (образотворча, театралізована, музична, літературно-художня).

Першочерговими завданнями морального розвитку дошкільників є пробудження гуманних почуттів особистості, формування морально-вольових якостей, ознайомлення із змістом і значенням моральних вимог, норм і правил поведінки, морально-етичними цінностями. Особливе значення надається громадянському вихованню з дошкільних років: прищепленню почуттів любові і поваги до рідних та близьких, інших людей, батьківської домівки, дитячого садка, свого села, міста, інтересу та пошани до державних символів (прапор, герб, гімн), історичної і культурної спадщини українського народу, гордості за його досягнення та бажання долучитися до громадсько-корисних справ і значущих суспільних подій. Для цього використовується комплекс засобів педагогічного впливу (наочність, твори дитячої літератури, морально-етичні завдання, проблемні ситуації морального вибору, бесіди, творчі розповіді, ігри, тренінги та ін.) в різних видах діяльності впродовж усього часу перебування дітей у дошкільному навчальному закладі.

Основним завданням трудового виховання дітей дошкільного віку, як складової морального становлення, є формування емоційної готовності до праці, елементарних умінь і навичок в різних видах праці, інтересу до світу праці дорослих людей. Важливим аспектом є індивідуальний та диференційований підходи до дитячої особистості (врахування інтересів, уподобань, здібностей, засвоєних умінь, особистісних симпатій при постановці трудових завдань, об’єднанні дітей в робочі підгрупи тощо) й моральна мотивація дитячої праці.

Одним з важливих питань залишається виховання екологічної культури у дошкільників. Його розв’язання здійснюється у таких напрямках: формування реалістичних уявлень про явища природи, елементів екологічного світорозуміння, розвиток позитивного емоційно- ціннісного, дбайливого ставлення до природного довкілля, прищеплення практичних вмінь доцільного природокористування. Ознайомлюючи дітей з природою, враховувати, що кожен регіон України має специфічні природно-географічні особливості. Вихователі повинні розширювати і поглиблювати знання дітей про природу, побут, культуру, етнічні традиції своєї місцевості.

Потребами сьогодення продиктована необхідність тісніше інтегрувати родинне і суспільне дошкільне виховання, зберегти пріоритет родинного виховання, активніше залучати родини до участі у навчально-виховному процесі дошкільного закладу, психолого-педагогічної і медичної самоосвіти. З цією метою проводяться батьківські збори, консультації, бесіди та дискусії, "круглі столи", тренінги, всеобучі, дні відкритих дверей, перегляди батьками окремих форм роботи з дітьми, застосовуються засоби наочної пропаганди (інформаційні бюлетені, батьківські куточки, тематичні стенди, фотовиставки та ін.), залучаються батьки до проведення свят, розваг, походів, екскурсій та ін. При виборі форм роботи дошкільного навчального закладу з родинами вихованців враховуються життєва компетенція, соціальний і освітній рівень батьків, батьківський досвід, матеріальні статки сімей, кількість дітей в сім’ях та їхня стать, віковий склад і повнота родин, домінуюча роль матері чи батька та інші фактори. Батьки виступають не як експерти чи спостерігачі роботи педагогів, а в ролі їхніх рівноправних партнерів і союзників. Стосунки з ними будуються на засадах відвертості, взаєморозуміння, гуманності.

Відповідальність за організацію та забезпечення належного змісту навчально-виховного процесу покладається на керівника і кожного члена трудового колективу дошкільного навчального закладу в межах їхніх посадових обов'язків.

Моніторинг досягнення вихованцями результатів навчання (компетентностей).

Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти - початкової школи - і життя в сучасному соціумі. Отримати цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини і співвіднести фактично досягнуті результати із очікуваними, що необхідно для коригувально-розвивальної роботи з дітьми, дає змогу кваліметричний підхід до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників за допомогою кількісних балів (за методикою доктора педагогічних наук Єльникової Г.В.). Крім того, такий підхід сприяє створенню оптимальних умов для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини.

Факторами оцінювання є зміст освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих компетенцій випускником дошкільного навчального закладу перед вступом його до школи:

• фізичний розвиток і здоров'я дитини;

• соціальний розвиток;

• природничо-екологічний розвиток;

• предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток;

• ігрова діяльність;

• сенсорно-пізнавальний розвиток;

• мовленнєвий розвиток.

Кожен фактор містить критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти у межах зазначеного фактора. Оцінюють кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Для оцінювання критеріїв використовують такі методи, як спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини.

Кваліметрична модель передбачає проведення оцінювання на початку і в кінці навчального року. Оцінюють якісні показники за допомогою кількісних балів. При внесенні показників до програми всі розрахунки відбуваються автоматично і відображаються у Діаграмі та Портреті.

При проведенні експертизи вихователі заповнюють Протокол, у якому в балах оцінюють компетенції дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти (знає, обізнана, розуміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює).

Аналізуючи оцінки, представлені в моделі, можна одразу зробити висновок, які складові потребують доопрацювання. Так, аналізуючи за кожним критерієм, чітко простежуються слабкі сторони, конкретні напрямки, над якими педагог має попрацювати, щоб підвищити якість своєї роботи над розвитком компетенції кожної дитини.

Подібне оцінювання може проводити як сам педагог, так і вихователь-методист дошкільного навчального закладу.

Для ефективного планування роботи з дітьми в старшій групі рекомендується проводити оцінювання розвитку дітей на початку навчального року у вересні - жовтні (1-ше оцінювання). За результатами оцінювання доречно внести корективи в план роботи, аби приділити належну увагу тим компетенціям, які у дітей недостатньо сформовані.

Друге оцінювання розвитку дітей доцільно проводити у квітні - травні (2-ге оцінювання) і за його результатами визначати сумарний кінцевий показник рівня розвиненості та вихованості дитини старшого дошкільного віку. При цьому Діаграма дасть змогу з'ясувати невикористані резерви розвитку дитини.

Використання кваліметричної моделі оцінки розвитку дитини старшого дошкільного віку можливе за наявності комп'ютера та за бажанням педагогічного колективу закладу.

Ці та інші матеріали моніторингу можуть бути використані для забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.

 

Англійська мова в закладі освіти.

Відповідно до Закону України «Про застосування англійської мови в Україні» та Закону України «Про дошкільну освіту»  з 01 вересня 2026 року вивчення англійської мови для дітей п’яти-шестирічного віку стає обов’язковою складовою освітнього процесу в усіх закладах дошкільної освіти. В закладі освіти планується проводити заняття з англійської мови 1 раз на тиждень, а також 1 раз на тиждень проводити гурткову роботу з англійської мови.

Завдяки новим методичним рекомендаціям, педагоги отримують дієві інструменти для викладання англійської мови дітям віком від 3 до 6 років. Цей підхід орієнтовано на розвиток інтересу до навчання через інтерактивні методи, гру та адаптацію до індивідуальних потреб кожної дитини.

Місяць/Тиждень	Тема
Вересень 1 тиждень	Знайомство
2 тиждень	Давай познайомимося
3 тиждень	Вітання, прощання
4 тиждень	Кольори
Місяць/Тиждень	Тема
Жовтень 1 тиждень	Моя сім’я
2 тиждень	Тварини
3 тиждень	Дикі тварини
4 тиждень	Числа
Місяць/Тиждень	Тема
Листопад 1 тиждень	Кольори
2 тиждень	Моя улюблена іграшка
3 тиждень	Частини тіла
4 тиждень	Моє обличчя
Місяць/Тиждень	Тема
Грудень 1 тиждень	Мій дім
2 тиждень	Меблі
3 тиждень	Пори року
4 тиждень	Свята
Місяць/Тиждень Січень 1 тиждень	Тема Зима чудова
2 тиждень	Я маю багато іграшок
3 тиждень	День народження
4 тиждень	Всі мої друзі
Місяць/Тиждень Лютий 1 тиждень	Я вмію рахувати до п’яти
2 тиждень	Засоби  гігієни
3 тиждень	Кольори
4 тиждень	Фрукти і овочі
Місяць/Тиждень	Тема
Березень 1 тиждень	Фрукти і овочі
2 тиждень	Посуд
3 тиждень	Фрукти і овочі
4 тиждень	Їжа
Місяць/Тиждень	Тема
Квітень 1 тиждень	Пори року, погода
2 тиждень	Квіти
3 тиждень	Природа
4 тиждень	Привіт пасхальний кролик
Місяць/Тиждень	Тема
Травень 1 тиждень	Я вмію рахувати до 10
2 тиждень	Транспорт
3 тиждень	Професії
4 тиждень	Повторення матеріалу

Академічна доброчесність в закладі дошкільної освіти.

Академічна доброчесність

Стаття 42 Закону України "Про освіту"

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;

надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;

{Частину четверту статті 42 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 463-IX від 16.01.2020}

вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

{Частину четверту статті 42 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 463-IX від 16.01.2020}

5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова у присудженні ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєнні вченого звання;

{Абзац другий частини п'ятої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1369-IX від 30.03.2021}

позбавлення присудженого ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєного вченого звання;

{Абзац третій частини п'ятої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1369-IX від 30.03.2021}

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);

позбавлення академічної стипендії;

позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

7. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.

10. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

 

П О Л О Ж Е Н Н Я

про дотримання академічної доброчесності

працівниками Бабайківського закладу дошкільної освіти «Барвінок»

Царичанської селищної ради

І. Загальні положення

1. Положення про академічну доброчесність (далі Положення) є внутрішнім нормативним актом Бабайківського закладу дошкільної освіти «Барвінок»

Царичанської селищної ради (далі ЗДО), який забезпечує норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між працівниками закладу, батьками, громадськістю .

2. Дане Положення розроблене на основі Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Цивільного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Положення прозаклад дошкільної освіти, Статуту закладу, Правил внутрішнього трудового розпорядку, Колективного договору та інших нормативних документів, актів чинного законодавства України.

3. Мета Положення полягає у дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності ЗДО (освітній, навчальній, виховній), підтримці особливих взаємовідносин між працівниками, батьками, громадськістю, іншими учасниками освітнього процесу, запобіганні порушення академічної доброчесності.

4. Всі працівники Бабайківського закладу дошкільної освіти «Барвінок»

Царичанської селищної ради усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання посадових обов’язків, формування сприятливого освітнього середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу, підвищення престижу закладу дошкільної освіти, зобов’язуються виконувати норми даного Положення.

ІІ. Поняття та принципи академічної доброчесності

1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу (працівники управління освіти, закладу дошкільної освіти, керівник закладу освіти, представники батьківської громадськості) під час здійснення організації освітньої діяльності закладу та з метою забезпечення довіри до результатів діяльності та творчих досягнень.

2. З метою забезпечення академічної доброчесності необхідно дотримуватись наступних принципів: демократизму, законності, соціальної справедливості, рівноправності, професіоналізму та компетентності, партнерства і взаємодопомоги, поваги та взаємної довіри, відкритості та прозорості, відповідальності за порушення академічної доброчесності.

3. Бабайківського закладу дошкільної освіти «Барвінок»

Царичанської селищної ради здійснює свою діяльність окремо від політичних уподобань, релігійних об’єднань та рухів у будь-якій формі організації.

ІІІ. Забезпечення академічної доброчесності

учасниками освітнього процессу

1. Дотримання академічної доброчесності працівниками закладу освіти передбачає:

- дотримання Конвенції ООН «Про права дитини»;

- дотримання норм Конституції України;

- дотримання норм чинного законодавства в сфері освіти;

- дотримання загальноприйнятих етичних норм;

- дотримання норм законодавства про авторське право;

- повагу до осіб – учасників освітнього процесу;

- створення та підтримання позитивного іміджу закладу освіти;

- об’єктивне та неупереджене відношення до працівників закладу, учасників освітнього процесу;

- якісне, вчасне та результативне виконання своїх функціональних обов’язків;

- впровадження в свою діяльність інноваційних методів діяльності;

- підвищення своєї кваліфікації;

- дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання відомостей, написання довідок, доповідей, методичних матеріалів, творчих робіт, розпорядчих документів тощо;

- нерозголошення конфіденційної інформації, інформації з обмеженим доступом та інших видів інформації відповідно до вимог законодавства в сфері інформації та звернення громадян;

- надання якісних освітніх послуг;

- обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради таколегіальної відповідальності за прийняті рішення;

- надання достовірної інформації;

- повідомлення керівництва закладу, у разі отримання для виконання рішень та доручень, які є незаконними або такими, що ставлять загрозу законам, правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, учасникам освітнього процесу, державним або суспільним інтересам.

-дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;

- повагу до вихованців, до їх батьків та осіб, які їх замінюють;

- використання у робочій інформації лише перевірених та достовірних джерел інформації;

- відсутність хабарів за отримання будь-яких переваг під час вирішення робочих питань; питань, пов’язаних з організацією освітніх послуг;

- відповідальність за порушення академічної доброчесності.

ІV. Відповідальність за порушення академічної доброчесності

1. Порушеннями академічної доброчесності вважається: плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, обман, продаж професійних текстів, кваліфікаційних робіт, творчих робіт, оформлення досвіду роботи, приписування результатів колективної діяльності або окремим особам без узгодження з іншими учасниками авторського колективу або внесення до списку авторів осіб, які не брали участь у створенні продукту, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

- Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) творчих результатів , отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства, без належного оформлення посилань.

Використання запозичених текстів у письмових роботах допускається за умови, що зазначені всі джерела запозичень. Перевірці на академічний плагіат підлягають: навчальні проекти, кваліфікаційні роботи (проекти) , методичні праці , досвід роботи, конспекти занять, сценарії свят, розваг, а також інтелектуальні матеріали курсів підвищення кваліфікації.

Форми академічного плагіату:

- використання у власному творі чужих матеріалів (зображень, тексту), у тому числі з мережі Інтернет, без належних посилань;

- фрази або цитування матеріалу, створеного іншою особою, як опублікованого, так і ні, без належного дотримання правил цитування;

‒ спотворене представлення чужих ідей;

‒ представлення в якості власного твору матеріалу, що був отриманий з Інтернету, або від третіх осіб в обмін на фінансову винагороду / послугу чи соціальні зв’язки.

- Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих методичних матеріалів, як нових результатів.

- Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі .

- Фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу .

- Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу.

- Хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

- Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2. За порушення норм цього Положення працівники закладу дошкільної освіти притягуються до відповідальності згідно вимог чинного законодавства України.

3. За порушення правил академічної доброчесності працівники закладу дошкільної освіти притягуються до таких форм відповідальності:

- дисциплінарна;

- адміністративна ;

- відмова у присвоєнні чергової категорії, звання (підтвердження раніше отриманої категорії);

- інші форми відповідно до вимог чинного законодавства України.

Порушення норм цього Положення може передбачити накладання санкцій, в т.ч. звільнення (пониження) з посади (на посаді) за поданням Комісії з питань етики та академічної доброчесності.

ІV. Організація роботи Комісії з питань етики та академічної доброчесності

1. З метою виконання норм цього Положення в Бабайківського закладу дошкільної освіти «Барвінок» Царичанської селищної ради створюється Комісія з питань академічної доброчесності (далі Комісія).

2. Комісія наділяється правом розглядати заяви щодо порушення цього Положення та надавати пропозиції керівнику щодо накладання відповідних санкцій.

3. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законодавством у сфері освіти, іншими нормативними актами Міністерства освіти і науки, органів місцевого самоврядування, чинними законодавчими актами України, Положеннями, Статутом закладу дошкільної освіти, Правилами внутрішнього трудового розпорядку , іншими нормативними актами ЗДО та цим Положенням.

4. Склад Комісії затверджується наказом директора ЗДО та заступника керівника з господарчої частини. Термін повноважень Комісії становить 2 роки.

5. До складу Комісії обов’язково входять: голова (представник) профспілкового комітету закладу, відповідальна особа із питань запобігання корупції, представник педагогічного колективу.

6. Будь-який працівник може звернутися до Комісії із заявою про порушення норм цього Положення, внесення пропозицій або доповнень.

7. Комісія із свого складу обирає голову, заступника та секретаря. Голова Комісії веде засідання, підписує протоколи, рішення тощо. За відсутності Голови його обов’язки виконує заступник. Повноваження відносно ведення протоколу засідань, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданнях тощо здійснює секретар.

8. Організаційною формою роботи Комісії є засідання. Засідання можуть бути чергові, що проводяться у терміни визначені планом роботи та позачергові, що скликаються при необхідності вирішення оперативних та нагальних питань.

9. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини складу комісії. У разі рівного розподілу голосів – голос Голови (Головуючого) є вирішальним.

10. Засідання Комісії оформлюється протоколом, який підписує Голова та секретар.

11. Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу на зборах трудового колективу.

12. Будь-який працівник, представник освітнього процесу, якому стали відомі факти порушення норм цього Положення чи підготовки про можливість такого порушення, повинен звернутись до Голови або секретаря Комісії з письмовою заявою на ім’я її голови. У заяві обов’язково зазначаються особисті дані заявника (П.І.Б, контактні дані: адреса, телефон, місце роботи, посада, особистий підпис). Анонімні заяви чи заяви, викладені в некоректній формі, Комісією не розглядаються.

13. На засідання Комісії запрошується заявник та особа, відносно якої розглядається питання щодо порушення  академічної доброчесності.

14. За результатами проведених засідань Комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо порушення чи не порушення норм цього Положення . Зазначені висновки носять рекомендаційний характер, подаються директору для подальшого вживання відповідних заходів морального, дисциплінарного чи адміністративного характеру.

15. Повноваження Комісії:

- одержувати, розглядати, здійснювати аналіз заяв щодо порушення норм цього Положення та готувати відповідні висновки;

- залучати до своєї роботи експертів з тієї чи іншої галузі, а також використовувати технічні і програмні засоби для достовірного встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою;

- проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики працівників дошкільного закладу освіти;

- готувати пропозиції щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в діяльність закладу;

- надавати рекомендації та консультації щодо способів і шляхів більш ефективного дотримання норм цього Положення;

- інші повноваження відповідно до вимог чинного законодавства України та локальних нормативних актів.

V. Попередження академічної доброчесності

1. Для попередження недотримання норм та правил академічної доброчесності в закладі, використовується наступний комплекс профілактичних заходів:

- ознайомлення кожного працівника при прийомі на роботу з даним Положенням під підпис;

- ознайомлення працівників з цим Положенням;

- інформування працівників про необхідність дотримання правил академічної доброчесності, професійної етики;

- розповсюдження методичних матеріалів;

- оприлюднення даного Положення на офіційному сайті ЗДО;

- посилення контролю щодо правильного оформлення посилань на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей тощо під час підготовки (написання) творчих робіт, довідок, звітів, доповідей, розпорядчих документів;

- експертна оцінка та (або) технічна перевірка (за допомогою спеціалізованих програм у разі її встановлення) щодо ознак академічного плагіату в творчих роботах, що подаються на конкурси (атестаційні комісії) вищого рівня.

2. З метою впровадження академічної доброчесності при Комісії (із членів Комісії) може бути створена Робоча група з питань етики та академічної доброчесності (або визначена відповідальна особа), організації і контролю за додержанням принципів академічної доброчесності. Вона готує методичні матеріали, правила, пам’ятки тощо для забезпечення виконання усіх норм Закону України «Про освіту» щодо дотримання норм академічної доброчесності. Доцільність створення Робочої групи (або визначення відповідальної особи) розглядається на засіданні Комісії та приймається її рішенням.

VI. Заключні положення

1. Це Положення погоджується рішенням педагогічної ради та вводиться в дію наказом директора закладу дошкільної освіти.

2. Зміни та доповнення до Положення вносяться за рішенням педагогічної ради та вводяться в дію наказом директора закладу дошкільної освіти.

 

План роботи

Комісії( робочої групи) з академічної доброчесності

в Бабайківському закладі дошкільної освіти «Барвінок»

 

№ з/п	Заходи	Термін проведення	Відпові- дальні	Прим.
1.	Проводити інформаційну роз’яснювальну роботу щодо дотримання норм академічної доброчесності та професійної етики.	Вересень	Члени комісії
2.	Розробити план роботи комісії з питань етики та академічної доброчесності на 2026-2027 .н.р.	Вересень	Директор, члени комісії
3.	Оприлюднити на сайті ЗДО план роботи комісії з питань академічної доброчесності.	Вересень	Голова комісії
4.	Розгляд заяв щодо порушення норм Положення про академічну доброчесність.	Впрдовж року (за наявності)	Члени комісії
5	Проводити засідання комісії для вирішення питань з реагування на виявлені порушення вимог та норм академічної доброчесності в ЗДО.	Впрдовж року (за наявності)	Члени комісії
6.	Розробити анкетування з академічної доброчесності для учасників освітнього процесу.	Жовтень	Директор
7.	Проводити інформаційні хвилинки щодо питань академічної доброчесності.	Впродовж року	Члени комісії
8.	День Академічної доброчесності. Оформлення інформаційного куточка.	21.10.2026	Директор
9.	Проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики.	Протягом року	Члени комісії
10.	Перевірка наявності та відповідності вимогам про академічну доброчесність методичних посібників, статей, проєктів що представлені для участі у професійних конкурсах.	Протягом року	Директор, члени комісії
11.	Виготовити пам’ятки з питань академічної доброчесності	Протягом року	Педагоги

 

 

Наступність ЗДО та ЗЗСО.

Наступність між дошкільною та початковою освітою – це забезпечення неперервності здобуття людиною освіти. Наступність в освіті необхідна для створення єдиного освітнього процесу, що логічно продовжується від дитячого садка до школи. Цей процес допомагає досягти цілісного розвитку особистості.

Під час навчання у дітей формуються базові компетентності – вміння, знання та навички, які необхідні для подальшого навчання та життя загалом. Володіння українською та іншими мовами, математичні навички, знання в галузі природничих наук, техніки або культури – цьому дитина навчається в молодшій школі завдяки тим компетентностям, що сформувались у неї в

дитячому садку. 

          У дошкільному віці діти починають розвивати, зокрема допитливість, ініціативність, відповідальність, креативність, навички комунікації. Початкова освіта базується на цих навичках і поглиблює їх.

      Перехід між дитячим садком і школою має бути поступовим, оскільки діти мають пройти період адаптації. Адаптація дитини буде значно легшою, якщо у перші роки навчання в школі будуть продовжувати та підіймати на інший рівень ту діяльність, яка була в закладі дошкільної освіти. Наступність в освіті означає збереження основних видів діяльності дітей дошкільного віку в початковій школі, зокрема:

·        спілкування;

·        ігри; 

·        рухова активність; 

·        пізнавальна діяльність; 

·        засвоєння господарсько-побутових навичок; 

·        ліплення, малювання, аплікація, конструювання, слухання музики, спів, хореографія, театральна діяльність.

Педагоги дошкільної освіти мають бути ознайомлені з програмою початкової школи та вводити у свої заняття навчальні елементи, які підготують дітей до 1-го класу. Вчителі початкових класів також мають знати дошкільну навчальну програму, щоб використовувати її складові в адаптаційний період.

Випускники ЗДО  в подальшому мають змогу за місцем проживання навчатися в закладах загальної середньої освіти.

          Між ЗЗСО та ЗДО укладено угоди про співпрацю та складено плани наступності на навчальний рік, які схвалено педагогічною радою закладу. Директор ЗДО затвердила плани, директор закладу загальної середньої освіти погодили їх.

          Планами наступності передбачено зміст роботи на навчальний рік за такими напрямками роботи як:

1.      Робота з кадрами (спільні заходи, консультування, робота веб-сайту тощо)

2.      Робота з батьками (конкурси, виставки, спільні батьківські збори, засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, зустрічей з цікавими людьми, народними умільцями, концерти, свята, фестивалі, пам’ятки-поради, консультації,  робота веб-сайту тощо)

3.      Робота з дітьми (екскурсії, читання художньої літератури про школу; бесіди з дошкільниками про навчання в школі; надання інформації про життя дітей-школярів через спостереження за їх діяльністю, бесіди, міні-заняття тощо)

4.      Управлінська діяльність (забезпечення наступності в роботі дитячого садка та школи, як умови розвитку індивідуальності від 3-7 років, виконання плану наступності  ЗДО тощо).