БАБАЙКІВСЬКОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ «БАРВІНОК» ЦАРИЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ НА 2024-2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Схвалено педагогічною радою закладу (протокол №1 від 02.09.2024)
с. Бабайківка 2024 Освітня програма Бабайківського закладу дошкільної освіти«Барвінок» Царичанської селищної ради на 2024-2025 н.р.
Загальні положення. Освітня програма розроблена на виконання Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти. Освітня програма закладу дошкільної освіти визначає: загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти; перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення; форми організації освітнього процесу; опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; інші освітні компоненти (за рішенням закладу дошкільної освіти). Зміст освітньої програми передбачає: формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини; виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля; утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини; розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.
Загальний обсяг навантаження навчання здобувачів освіти. Загальний обсяг навчального навантаження для вихованців закладу дошкільної освіти становить: для дітей раннього віку – 10 групових (підгрупових) занять на тиждень, для дітей молодшого віку – 11 групових занять на тиждень, для дітей середнього віку – 12 групових занять на тиждень, для дітей старшого віку – 15 групових занять на тиждень. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у Робочому навчальному плані закладу дошкільної освіти на 2023-2024 навчальний рік. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня дошкільної освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми лініями за віковими групами, визначає гранично допустиме тижневе навантаження вихованців, затверджене наказом МОН України від 20.04.2015 №446. Робочий навчальний план закладу дошкільної освіти передбачає реалізацію освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, охоплює інваріантну та варіативну складову. Максимально допустима кількість занять упершій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій - трьох організованих навчальних занять. У різновікових групах тривалість навчальних занять необхідно диференціювати, орієнтуючись на вік кожної дитини. Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку - до 10 хвилин, молодшого дошкільного віку - 15 хвилин, середнього дошкільного віку – 20 хвилин, старшого дошкільного віку - 25 хвилин. При проведенні інтегрованих занять, їх тривалість може збільшуватися на 10 хвилин. Робочий навчальний план зорієнтований на роботу закладу дошкільної освіти за 5-денним навчальним тижнем за програмою «Українське дошкілля».
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Базовому компоненті дошкільної освіти, визначено завдання, які має реалізувати вихователь у рамках кожної освітньої лінії. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей вихованців.
Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх ліній, логічна послідовність їх вивчення. Інваріантна складова змісту дошкільної освітиформується на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності, що забезпечують реалізацію завдань дошкільної освіти. З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої та зовнішньої картини світу, змістом Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів розвитку, набуття знань, умінь і навичок дитини. Інваріантну частину змісту дошкільної освіти систематизовано за освітніми лініями: Особистість дитини, Дитина в соціумі, Дитина в природному довкіллі, Дитина у світі культури, Гра дитини, Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі, Мовлення дитини. Виключення з інваріантної частини будь-якої з освітніх ліній порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.
Зміст освітній ліній. Зміст освітньої лінії «Особистість дитини» передбачає: - формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності; - виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно- гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка. Зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі»передбачає формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства. Зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі»містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин;готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористування. Освітня лінія «Дитина у світі культури»передбачає формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо- продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання. Освітня лінія «Гра дитини»передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунківта ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень. Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»передбачає сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях. Освітня лінія «Мовлення дитини»передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.
Тривалість вивчення освітніх ліній. Кожна освітня лінія Базового компонента дошкільної освіти завершується узагальненим визначенням результату освітньої роботи - сформованістю певного виду компетенцій.
Взаємозв’язок освітніх ліній, логічна послідовність їх вивчення розкривається у програмах розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля», «Впевнений старт», які використовує заклад дошкільної освіти в освітній роботі.
Форми організації освітнього процесу. У навчально-виховному процесі закладу дошкільної освіти використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. Форми організації можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога. Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми: тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін. Провідною у дошкільному віці є ігрова діяльність. Гра широко використовується у навчально-виховному процесі дошкільного закладу як самостійна форма роботи з дітьми та як ефективний засіб і метод розвитку, виховання і навчання в інших організаційних формах. Пріоритет надається творчим іграм (сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, ігри-драматизації та інсценівки, ігри з елементами праці та художньо-творчої діяльності) та іграм з правилами (дидактичні, інтелектуальні, рухливі, хороводні тощо). Упродовж усього дня організовуються різні види ігор з урахуванням віку дітей, їхніх ігрових інтересів, місця гри в режимі дня, місця проведення, змісту попередніх і наступних форм роботи, сезонних умов, ступеня фізичного та інтелектуального навантаження на дітей. Вибір форм і методів навчання вихователь визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності; навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; якість проведення навчальних занять, організації освітнього процесу; моніторинг досягнення вихованцями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: оновлення методичної бази освітньої діяльності; контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок вихованців, розробка рекомендацій щодо їх покращення; моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу дошкільної освіти; створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Кадрове забезпечення освітньої діяльності.
За освітнім рівнем: середня спеціальна освіта – 6 (54%). За результатами атестації: спеціаліст другої категорії – 1 без категорії – (31%). За педагогічним стажем: 3-10 р. – 1 , 10-20 р. – 2, Більше 20 р. – 2 .
Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності
Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності.
Всі навчальні кімнати оснащені меблями та обладнанням відповідно до державних вимог.
Якість проведення навчальних занять, організації освітнього процесу. Під час складання розкладу занять необхідно враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачати раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них та доцільне використання місць для проведення занять. Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно упершу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо). Організовуючи навчальну діяльність важливо систематично використовувати завдання із Теорії розв’язання винахідницьких завдань, експериментально-дослідницької діяльності, проблемно-пошукові ситуації та інші методи, прийоми та педтехнології, що позитивно зарекомендували себе в сучасній дидактиці. Поєднувати необхідно вербальні, наочні і практичні методи, відводити належне місце продуктивним видам діяльності, в яких дошкільник здатен до самовираження і самореалізації (малювання, ліплення, конструювання, художня праця), а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності. З урахуванням різного рівня інтелектуального розвитку, відмінностей у спрямованості пізнавальних інтересів окремих дітей доцільно диференціювати роботу з ними на заняттях та у повсякденному житті, об'єднуючи дітей у підгрупи та добираючи для кожної з них навчальний матеріал різного змісту, складності та відповідні методи і прийоми. Пріоритетним питанням у вихованні дітей всіх вікових груп та діяльності дошкільного закладу залишається фізичне виховання. Руховий режим впродовж дня, тижня визначається комплексно, відповідно до віку дітей. Орієнтовна тривалість щоденної рухової активності малюків встановлюється в таких межах: ранній вік – до 2 – 3 годин; молодший дошкільний вік – до 3 - 4 годин; старший дошкільний вік – до 4 – 5 годин. Оптимізація рухового режиму забезпечується шляхом проведення різноманітних рухливих, спортивних ігор, вправ, занять з фізичної культури, організації дитячого туризму, самостійної рухової діяльності тощо. Особливого значення надається також оволодінню дітьми системою доступних знань про дотримання здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності. Навчання мови та розвиток мовлення спрямовується на формування у дітей лексичної, фонетичної, граматичної, діамонологічної та комунікативної компетентності. Мовленнєві заняття слід проводити інтегровано, комплексно розв’язуючи поставлені завдання. Здійснювати поступовий перехід від суто репродуктивних дій дітей до продуктивних, творчих, що забезпечить своєчасне опанування дітьми мовних явищ, сприятиме розвитку словесно-логічного мислення на порозі шкільного навчання. Здійснюється навчально-мовленнєва діяльність у повсякденному житті у формі мовленнєвих ігрових ситуацій, дидактичних ігор, самостійної художньо-мовленнєвої діяльності, індивідуальної роботи, творчих гуртків тощо, а також активне включення мовлення в предметну, ігрову, рухову, пізнавальну, образотворчу, театралізовану, музичну діяльність тощо. Особливої уваги потребує організація комунікативної діяльності: спілкування з однолітками і дорослими один на один, в підгрупах, колективі. У навчанні дошкільників елементів писемного мовлення (письма і читання) акцентується увага на розвитку дрібної моторики кистей рук, координації рухів очей і рук, фонематичного слуху, ознайомлення із словом і реченням, складом і звуком, буквами, навчання звукового аналізу. Реалізація завдань естетичного виховання дошкільників відбувається на основі широкої інтеграції і пронизує весь педагогічний процес в дошкільному закладі, охоплюючи різні форми роботи з дітьми (заняття, самостійна художня діяльність, свята, розваги, гуртки). В цих формах комплексно використовуються твори музичного, театрального, літературного, образотворчого мистецтва в контексті загальнолюдської і національної культури. При цьому організовується цілеспрямоване педагогічне спілкування в середовищі мистецтва з метою введення дитини в певну історичну епоху, ознайомлення з національним колоритом, засобами художньої виразності, притаманним різним видам мистецтва (живопис, скульптура, архітектура, музика, хореографія, театр, література). Завершальним етапом інтегрованого процесу естетичного пізнання стає творча художньо-практична діяльність дошкільників (образотворча, театралізована, музична, літературно-художня). Першочерговими завданнями морального розвитку дошкільників є пробудження гуманних почуттів особистості, формування морально-вольових якостей, ознайомлення із змістом і значенням моральних вимог, норм і правил поведінки, морально-етичними цінностями. Особливе значення надається громадянському вихованню з дошкільних років: прищепленню почуттів любові і поваги до рідних та близьких, інших людей, батьківської домівки, дитячого садка, свого села, міста, інтересу та пошани до державних символів (прапор, герб, гімн), історичної і культурної спадщини українського народу, гордості за його досягнення та бажання долучитися до громадсько-корисних справ і значущих суспільних подій. Для цього використовується комплекс засобів педагогічного впливу (наочність, твори дитячої літератури, морально-етичні завдання, проблемні ситуації морального вибору, бесіди, творчі розповіді, ігри, тренінги та ін.) в різних видах діяльності впродовж усього часу перебування дітей у дошкільному навчальному закладі. Основним завданням трудового виховання дітей дошкільного віку, як складової морального становлення, є формування емоційної готовності до праці, елементарних умінь і навичок в різних видах праці, інтересу до світу праці дорослих людей. Важливим аспектом є індивідуальний та диференційований підходи до дитячої особистості (врахування інтересів, уподобань, здібностей, засвоєних умінь, особистісних симпатій при постановці трудових завдань, об’єднанні дітей в робочі підгрупи тощо) й моральна мотивація дитячої праці. Одним з важливих питань залишається виховання екологічної культури у дошкільників. Його розв’язання здійснюється у таких напрямках: формування реалістичних уявлень про явища природи, елементів екологічного світорозуміння, розвиток позитивного емоційно- ціннісного, дбайливого ставлення до природного довкілля, прищеплення практичних вмінь доцільного природокористування. Ознайомлюючи дітей з природою, враховувати, що кожен регіон України має специфічні природно-географічні особливості. Вихователі повинні розширювати і поглиблювати знання дітей про природу, побут, культуру, етнічні традиції своєї місцевості. Потребами сьогодення продиктована необхідність тісніше інтегрувати родинне і суспільне дошкільне виховання, зберегти пріоритет родинного виховання, активніше залучати родини до участі у навчально-виховному процесі дошкільного закладу, психолого-педагогічної і медичної самоосвіти. З цією метою проводяться батьківські збори, консультації, бесіди та дискусії, "круглі столи", тренінги, всеобучі, дні відкритих дверей, перегляди батьками окремих форм роботи з дітьми, застосовуються засоби наочної пропаганди (інформаційні бюлетені, батьківські куточки, тематичні стенди, фотовиставки та ін.), залучаються батьки до проведення свят, розваг, походів, екскурсій та ін. При виборі форм роботи дошкільного навчального закладу з родинами вихованців враховуються життєва компетенція, соціальний і освітній рівень батьків, батьківський досвід, матеріальні статки сімей, кількість дітей в сім’ях та їхня стать, віковий склад і повнота родин, домінуюча роль матері чи батька та інші фактори. Батьки виступають не як експерти чи спостерігачі роботи педагогів, а в ролі їхніх рівноправних партнерів і союзників. Стосунки з ними будуються на засадах відвертості, взаєморозуміння, гуманності. Відповідальність за організацію та забезпечення належного змісту навчально-виховного процесу покладається на керівника і кожного члена трудового колективу дошкільного навчального закладу в межах їхніх посадових обов'язків.
Моніторинг досягнення вихованцями результатів навчання (компетентностей). Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти - початкової школи - і життя в сучасному соціумі. Отримати цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини і співвіднести фактично досягнуті результати із очікуваними, що необхідно для коригувально-розвивальної роботи з дітьми, дає змогу кваліметричний підхід до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників за допомогою кількісних балів (за методикою доктора педагогічних наук Єльникової Г.В.). Крім того, такий підхід сприяє створенню оптимальних умов для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини. Факторами оцінювання є зміст освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих компетенцій випускником дошкільного навчального закладу перед вступом його до школи: • фізичний розвиток і здоров'я дитини; • соціальний розвиток; • природничо-екологічний розвиток; • предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток; • ігрова діяльність; • сенсорно-пізнавальний розвиток; • мовленнєвий розвиток. Кожен фактор містить критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти у межах зазначеного фактора. Оцінюють кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Для оцінювання критеріїв використовують такі методи, як спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини. Кваліметрична модель передбачає проведення оцінювання на початку і в кінці навчального року. Оцінюють якісні показники за допомогою кількісних балів. При внесенні показників до програми всі розрахунки відбуваються автоматично і відображаються у Діаграмі та Портреті. При проведенні експертизи вихователі заповнюють Протокол, у якому в балах оцінюють компетенції дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти (знає, обізнана, розуміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює). Аналізуючи оцінки, представлені в моделі, можна одразу зробити висновок, які складові потребують доопрацювання. Так, аналізуючи за кожним критерієм, чітко простежуються слабкі сторони, конкретні напрямки, над якими педагог має попрацювати, щоб підвищити якість своєї роботи над розвитком компетенції кожної дитини. Подібне оцінювання може проводити як сам педагог, так і вихователь-методист дошкільного навчального закладу. Для ефективного планування роботи з дітьми в старшій групі рекомендується проводити оцінювання розвитку дітей на початку навчального року у вересні - жовтні (1-ше оцінювання). За результатами оцінювання доречно внести корективи в план роботи, аби приділити належну увагу тим компетенціям, які у дітей недостатньо сформовані. Друге оцінювання розвитку дітей доцільно проводити у квітні - травні (2-ге оцінювання) і за його результатами визначати сумарний кінцевий показник рівня розвиненості та вихованості дитини старшого дошкільного віку. При цьому Діаграма дасть змогу з'ясувати невикористані резерви розвитку дитини. Використання кваліметричної моделі оцінки розвитку дитини старшого дошкільного віку можливе за наявності комп'ютера та за бажанням педагогічного колективу закладу. Ці та інші матеріали моніторингу можуть бути використані для забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.
| ЗАТВЕРДЖЕНО: Директор Бабайкського ЗДО «Барвінок» _________О.М. Корчевська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
план освітньо-виховної роботи
Бабайківського
ЗДО «Барвінок»в літній оздоровчий період
2024
року
|
Місяць |
Тема тижня |
Тема дня |
Завдання освітньої
роботи |
|
Червень |
I Тиждень
дружби 03.06.2024-07.06.2024 |
03.06. День
симбіозу у природі (Як живі істоти піклуються, дружать один з одним, їх
спільна праця) 04.06.
День спільних ,комунікативних, парних ігор(пісні ,танці) 05.06.
День пісень про дружбу(складаємо пісні) 06.06.
День казок про дружбу(малюнки фарбами) 07.06.
День малюнків мілками про
дружбу разом з друзями, поробків із
піска |
Розвивати дрібну моторику рук. Удосконалювати навички зі стрибків, метання, вправляти у виконанні різних соціальних ролей ,під
час інсценування казок. Вчити обережно поводитися з книжками. Учити дітей складати казки про: - явища природи; -
тварин та рослин; - побуту людей. Виховувати потребу у творчості. Учити передавати свої почуття у малюнках з казковим
сюжетом. |
|
II Тиждень
здоров’я 10.06.2024-14.06.2024 |
10.06.
День лікарських рослин(збір рослин) 11.06.
День спілкування про вітаміни (пісні, танці) 12.06. В
гостях у лікаря (тематичні малюнки, танці із рухами лікаря) 13.06.
День спорту(казки про спорт, руханки ) 14.06. День
Кольорів і форм здоров’я (поробки із
піску, малюнки мілками) |
Учити піклуватися про своє здоров’я та здоров’я
найближчого оточення. Збагачувати знання дітей про власний організм та
здоров’я.. Учити дітей бачити красу у здоровому тілі,
правильній поставі тощо.
|
|
|
III Тиждень
книги 17.06.2024-21.06.2024
|
17.06. День
Казкових лісових героїв 18.06. День
турботливого поводження із книгами (похід у бібліотеку, обговорення. Пісні,
танці про книгу) 19.06. День ввічливих слів у прислів’ях і казках
(малюнки на тему героїв прислів’їв, танці під пісні із вічливими словами) 20.06. День
знань про те як виготовлюються книги (казки про книги, танці під пісні про
книги) 21.06.
День виготовлення і подарунків із паперу, піску
|
Турботливе ставлення до книг Турботливе ставлення до дерев Заохочення дітей до бібліотеки Збагачувати знання дітей про виготовлення книг Піклування один про одного |
|
|
IV Тиждень
природи 24.06.2024-28.06.2024 |
24.06.
День квітів-(спостереження, збір букетів) 25.06.
День комах(прислів’я ,вірші , естафети) 26.06. В
гості до дерев (малюнки дерев, руханки
–«Як качаються гілочки») 27.06.
День пташиної пісні(розмальовки тематичні) 28.06.
День свійських і диких тварин Нашої України(різноманітність їх
кольрів, поробки із піску) |
Удосконалювати життєво важливі рухові навички у
природних умовах Учити прийомам невербального спілкування
Учити складати екологічні ланцюжки Учити дітей турботі про братів наших менших |
|
|
Місяць |
Тема тижня |
Тема дня |
Завдання освітньої
роботи |
|
Липень |
I Тиждень
контрастів 01.07.2024-05.07.2024 |
01.07.
День білої і чорної фарби у природі 02.07.
Як день і ніч посварилися, свято
їх Фарб. диспут, танці про хліб) 03.07. Добро зло Зима і літо-їх кольори, руханки 04.07. Швидкість
повільність у казках(малюнки крейдою, фарбами) 05.07. Зима
і літо-їх кольори (малюнки, поробки із піску)
|
Учити спостерігати за природою. Навчати роботі вести диспути Любові один до одного Розвиваємо моторику рук Учити добирати і тлумачити слова-антоніми: - намисто
– не намисто;- хлопчик – дівчинка; - дорослі – діти тощо. Учити знаходити красиве у протилежному |
|
II Кольоровий
тиждень 08.07.2021-09.07.2021 |
08.07.
День зелений (де зелений колір
у природі, полив рослин) 09.07.
День червоний у календарі-це родинне свято (розповідаємо казки де є колір у казках, танцюємо, співаємо) 10.07.
День жовтий (малювання кольором, робимо різні його відтінки, руханки) 11.07.
День синій(колір у піснях, казках, малюнки крейдою) 12.07.
Кольоровий день (поробки із піску, пластеліну) |
Розвивати дрібну моторику рук. Удосконалювати навички ходьби та бігу Продовжувати вчити дітей керувати своїми емоціями Формувати вміння домовлятися під час виконання
спільної роботи. Вчити емоційно сприймати навколишній світ, бачити
його в різних кольорах. Емоційно реагувати на зображення, проявляти своє
ставлення до них. |
|
|
III Тиждень оберегів нашого краю 15.07.2024-19.07.2024 |
15.07.
День хліба (як зростає колос) 16.07.
День вишиванки(диспут, скоромовки, пісні, танці) 17.07.
День рушника (поробки із кольорового паперу, пластеліну, танці з
рушниками) 18.07.
День віночка( вірші,казки,пісні) 19.07.
День Петриківського розпису (рушника (малюнки крейдою, олівцями, фарбами
,поробки із піску) |
Підтримувати цікавість до рухливих ігор і вправ. Розвивати цікавість до фольклорної творчої спадщини
нашого нарду. Сприяти емоційному позитивному ставленню Підтримувати в дітей допитливість про обереги
рідного краю. |
|
|
IV Тиждень зі
знавцями 22.07.2024-26.07.2024 |
22.07.
День допитливості 23.07.
День веселих математиків 24.07.
День музики 25.07.
День захоплень 26.07.
День космонавта |
Узагальнити та систематизувати знання дітей. Розвивати пізнавальну активність Розвивати музичні здібності Виховувати здатність отримувати естетичну насолоду
від музичних творів |
|
Місяць |
Тема тижня |
Тема дня |
Завдання освітньої
роботи |
|
Серпень |
I Тиждень
веселих розваг 29.07.2024-02.08.2024 |
29.07. Ми
– веселі жартівники 30.07.
Веселка та її друзі 31.07.
День клоунади 01.08.
Незнайко у Сонячному місті 02.08.
День сміху |
Розвивати рухові уміння і навички, зокрема стрибка,
під час розваг Учити регулювати свої дії у просторі та часі Розширювати та закріплювати уявлення про правила гри
з однолітками Учити керувати своїми емоціями Уточнити поняття «смішне», «дивне», «гумор» «жарт».
«сатира» Диференціювати жарти – злі та доброзичливі Виховувати естетичні емоції та почуття Продовжувати вчити дітей бачити красиве в
навколишньому світі сприяти отриманню естетичної насолоди від споглядання
творів на вернісажі |
|
II Тиждень
цікавих професій Тиждень зі
знавцями 05.08.2024-09.08.2024 |
05.08.
День ветеринара (де живуть тварини,
піклуються, лікуємо тварин) 06.08.
День військового-день козака (диспут, естафети) 07.08.
День кухара (готуємо із пластиліну, малюємо їжу) 08.08.
День акторів (ставимо казку) 09.08.
День лікаря (лікуємо, розмальовуємо, поробки) |
Підтримувати позитивне ставлення до ігор різних
видів, розширювати тематику і сюжет індивідуальних і спільних ігор. Розширювати уявлення дітей про професії дорослих та
повагу до них. Розвивати пізнавальну активність Виховувати здатність отримувати естетичну насолоду
від спілкування один з одним. |
|
|
III Тиждень
експериментів 12.08.2024-16.08.2024 |
12.08.
День Гербарію 13.08.
День музичних есперементів 14.08.
Магніти-помічники 15.08.
День гуми, пластмаси і дерева 16.08. День
грунту, глини і піску |
Розвиваємо моторику рук Розвивати навички комунікації Закріпити та розширювати знання дітей про
властивості різних матеріалів та речовин Продовжувати формувати естетичні почуття,
максимально активізуючи всі органи |
|
|
IV Тиждень
улюблених ігор 19.08.2024-23.08.2024 |
19.08.
День презентації улюблених ігор на природі 20.08. День
музичних ігор 21.08. Моя улюблена іграшка 22.08.
День настільних ігор 23.08.
Ігротека для малюків |
Вправляти в чіткому виконанні основних рухів під час
ігор Розвивати спритність, силу, витривалість під час
їзди на велосипеді Виховувати дружні стосунки під час ігор Формувати вміння командної гри Уточнювати та розширювати знання дітей про природу
та навколишній світ під час сюжетно-рольових та дидактичних ігор Учити передавати свої почуття у малюнку «Моя
улюблена іграшка» Виховувати естетичні емоції та почуття |
|
|
|
5 Тиждень
прощання з Літечком |
26.08. День Батутних розваг 27.08. День Клоунів, аніматорів 28.08. День мильних бульбашок 29.08. День повітряних кульок 30.08 Дискотека |
|
